Jiddu Krishnamurti
Jiddu Krishnamurti Tsytaty pro суспільство
Світ — не щось окреме від тебе й мене. Світ, суспільство — це стосунки, які ми встановлюємо або прагнемо встановити між собою. Отже, ти й я — проблема, а не світ, бо світ — це проєкція нас самих. Щоб зрозуміти світ, треба зрозуміти себе. Той світ не відділений від нас: ми — світ, і наші проблеми — це проблеми світу.
Зміни в суспільстві мають другорядне значення; вони настануть природно й неминуче, коли ти як людина здійсниш зміни в собі.
Релігія, політика, суспільство експлуатують тебе, і тебе формують вони; тебе змушують рухатися в певному напрямку. Ти не людина — ти лише гвинтик у машині.
Не мірило здоров’я — бути добре пристосованим до глибоко хворого суспільства. Ми це втратили, або, можливо, ніколи й не мали; і, бо ми не вміємо судити про що-небудь, нас водили сюди й штовхали туди, били, гнали — політично, релігійно й соціально. Ми не знаємо, але важко сказати, що ми не знаємо.
Подивись, що відбувається у світі: нас формує суспільство, культура, в якій ми живемо, а ця культура — продукт людини. У культурі немає нічого святого, божественного чи вічного.
Суспільство — це продукт взаємин, твоїх і моїх разом. Якщо ми змінюємося у своїх взаєминах, змінюється й суспільство.
Бути «добре пристосованим» до глибоко хворого суспільства — не є мірилом здоров’я.
Любов — найпрактичніша річ у світі. Любити, бути добрим, не бути жадібним, не бути честолюбним, не піддаватися впливу людей, а думати самостійно — усе це дуже практично, і це створить практичне, щасливе суспільство.
Надія є в людях, а не в суспільстві, не в системах — вона в тобі й у мені.
Суспільство, в якому ми живемо, є наслідком нашого психологічного стану.
Бути наодинці — прекрасно. Бути наодинці не означає бути самотнім. Це означає, що розум не піддається впливу й не забруднюється суспільством.
Дуже легко пристосуватися до того, що говорить тобі твоє суспільство або твої батьки й учителі. Це безпечний і легкий спосіб існувати; але це не життя… Жити — означає самому дізнатися, що є істинним.
І як ми є — так і світ. Тобто якщо ми жадібні, заздрісні, змагальні, то й наше суспільство буде змагальним, заздрісним, жадібним — і це приносить нещастя та війну. Держава — це те, чим є ми.