Jiddu Krishnamurti
Jiddu Krishnamurti Tsytaty pro світ
Криза не десь назовні у світі — вона всередині нашої власної свідомості.
Щоб перетворити світ, ми маємо почати з себе; і найважливіше, починаючи з себе, — це намір. Намір має бути зрозуміти себе, а не перекладати на інших перетворення себе або спричинення змін через революцію — ні ліву, ні праву. Важливо усвідомити, що це наша відповідальність — твоя і моя.
У собі міститься весь світ, і якщо ти знаєш, як дивитися й вчитися, — там є двері, а ключ у твоїй руці. Ніхто на землі не може дати тобі ні ключа, ні дверей, щоб відчинити — окрім тебе самого.
Ти є тим, яким є світ. І без твого перетворення не може бути перетворення світу.
Лише любов веде до правильної дії. Те, що наводить лад у світі, — це любов і дозвіл любові робити те, що вона хоче.
Світ — не щось окреме від тебе й мене. Світ, суспільство — це стосунки, які ми встановлюємо або прагнемо встановити між собою. Отже, ти й я — проблема, а не світ, бо світ — це проєкція нас самих. Щоб зрозуміти світ, треба зрозуміти себе. Той світ не відділений від нас: ми — світ, і наші проблеми — це проблеми світу.
Розуміння себе виникає лише в стосунку: коли ти спостерігаєш себе в стосунку до людей, ідей і речей; до дерев, землі та світу навколо тебе й усередині тебе. Стосунок — це дзеркало, в якому відкривається «Я». Без самопізнання немає основи для правильних думок і вчинків.
Подивись, що відбувається у світі: нас формує суспільство, культура, в якій ми живемо, а ця культура — продукт людини. У культурі немає нічого святого, божественного чи вічного.
Факт у тому, що немає нічого, на що ти можеш покластися. І це страшний факт — незалежно від того, подобається тобі це чи ні. Психологічно в світі немає нічого, у що ти можеш вкласти віру, довіру чи переконання. Ні твої боги, ні твоя наука не можуть тебе врятувати, не можуть принести тобі психологічної певності. І ти мусиш прийняти: ти не можеш покластися абсолютно ні на що.
Бути вільним приходить не від зміни чи виправлення цього світу, а від того, щоб бачити його таким, як він є, і відкривати серце серед нього.
Медитація — не гонитва за насолодою й не пошук щастя. Навпаки, медитація — це стан розуму, у якому немає ні поняття, ні формули, а отже — повна свобода. Саме такому розумові це блаженство приходить само собою, без запрошення. І коли воно вже є, хоч би ти жив у світі з усім його шумом, насолодами й жорстокістю — вони не торкнуться того розуму.
Любов — найпрактичніша річ у світі. Любити, бути добрим, не бути жадібним, не бути честолюбним, не піддаватися впливу людей, а думати самостійно — усе це дуже практично, і це створить практичне, щасливе суспільство.
Першопричина самообману — це постійне бажання бути чимось у цьому світі й у світі по смерті.
І як ми є — так і світ. Тобто якщо ми жадібні, заздрісні, змагальні, то й наше суспільство буде змагальним, заздрісним, жадібним — і це приносить нещастя та війну. Держава — це те, чим є ми.