Hazrat Inayat Khan
Hazrat Inayat Khan Tsytaty pro час
Серед усіх цінних речей цього світу слово — найцінніше. Бо в слові можна знайти світло, якого не мають самоцвіти й коштовності; слово може містити стільки життя, що воно здатне зцілити рани серця. Тому поезія, у якій виражена душа, така ж жива, як людина. Найбільша нагорода, яку Бог дарує людині, — красномовство й поезія. Це не перебільшення: дар поета з часом завершується даром пророцтва.
Якщо існує святенне зречення, то це зречення малих здобутків заради кращих; не заради «нічого», а тому, що відкритими очима бачиш, що краще, а що нижче. Навіть якщо вибір доводиться робити між двома миттєвими здобутками, один із них завжди виявляється більш реальним і тривким — і саме його слід обирати на цей час.
Як ти можеш бути тим, чим ти володієш? Ти не можеш бути і конем, і вершником одночасно. У цьому — таємниця смертності й безсмертя.
Речі виглядають інакше з кожної різної площини, з якої ти на них дивишся. І коли людина, що стоїть на рівній землі, питає людину, яка стоїть на вершині гори: «Ти теж віриш у щось?» — вона не зможе сказати багато. Той, хто питає, має піднятися на вершину й побачити. До того часу між ними не може бути зв’язку розмови.
Мудра людина має тримати рівновагу між любов’ю й силою; любов у її природі має постійно зростати й розширюватися, а водночас треба зміцнювати волю, щоб серце не ламалося так легко.
У любові перебуває всяке знання. Саме любов і зацікавленість людства в речах з часом відкривають їхню таємницю.