Hazrat Inayat Khan
Hazrat Inayat Khan Tsytaty pro радість
Чи ти знав, що таке віддати іншому свою їжу й піти без неї? Це дає щастя, якого не може дати вечеря, з’їдена самотужки. Чи ти знав, що таке віддати іншому свій плащ і обійтися без нього самому? Це дає радість, яку не може дати задоволення власних бажань.
Радість і смуток — світло й тінь життя; без світла й тіні жодна картина не буває ясною.
Ти носиш у собі всі складники, щоб перетворити своє існування на радість. Змішай їх! Змішай їх!
Тими, хто приносить радість, завжди були діти скорботи.
Щойно ти поєднаєш себе з любов’ю, перед тобою відкривається потік натхнення — незалежно від теми, незалежно від того, яка проблема постає в житті. На що б не впав твій погляд — воно розкривається. Тоді ти на справжньому шляху, і яке ж це щастя!
Кожна людина складає музику власного життя. Якщо вона завдає шкоди іншому, вона приносить дисгармонію. Коли її сфера порушена, порушена й вона сама — і в мелодії її життя з’являється розлад. Якщо вона може прискорити в іншому відчуття радості або вдячності, то цим самим додає до власного життя: вона стає ще більш живою. Усвідомлює вона це чи ні, її думки під впливом радості або вдячності іншого стають кращими, зростають її сила й життєвість, і музика її життя стає гармонійнішою.
Я знав добро й зло, гріх і чесноту, правду й неправду; мене судили й я судив; я пройшов через народження й смерть, радість і скорботу, рай і пекло. І зрештою я зрозумів: Я — у всьому, і все — у мені.