Hazrat Inayat Khan
Hazrat Inayat Khan Tsytaty pro красу
Розрізнення добра і зла — у душі людини. Кожен може судити про це сам, бо в кожній людині є відчуття захоплення красою. Щастя лежить лише в думанні або вчиненні того, що людина вважає прекрасним. Такий вчинок стає чеснотою або добром.
До Єдиного — досконалості любові, гармонії й краси, єдиного Сущого, з’єднаного з усіма просвітленими душами, що становлять втілення Учителя, духу провідництва.
Чудесне в тому, що душа вже певною мірою знає: за завісою є щось — завісою збентеження; є щось, що треба шукати в найвищих сферах життя; є якась краса, яку можна побачити; є хтось, кого можна пізнати — і хто пізнаваний.
Суфізм — не релігія і не філософія; це не деїзм і не атеїзм; це не мораль і не особливий різновид містицизму. Він вільний від звичного релігійного сектантства. Якщо його й можна було б назвати релігією, то лише як релігію любові, гармонії та краси.
Тіло з його досконалим механізмом втрачає силу, магнетизм, красу й яскравість, коли душа залишає тіло. Це показує: сила, магнетизм, краса й яскравість належать душі.
Любов’ю, гармонією й красою ти маєш перетворити все життя на єдине бачення божественної слави.
Та людина, хоч би як вона була освічена й підготовлена у своїй справі, якщо в ній немає вдячності, позбавлена тієї краси характеру, що робить особистість пахучою.
Щоб мати друга, потрібне прощення, яке спалює все, залишаючи лише красу; але знищити дружбу — легко.
Мета творення — краса. Природа в усіх своїх різних проявах розвивається в напрямі краси, тож очевидно: мета життя — еволюціонувати до краси.
Любов розвивається в гармонію, а з гармонії народжується краса.
Через нашу довіру до божественної краси в кожній людині ми розвиваємо цю красу в собі.