Ramana Maharshi
Ramana Maharshi Tsytaty pro думки
Звідки виникає це «я»? Шукайте його всередині — і тоді воно зникає. Це — пошук мудрості. Коли розум безперервно досліджує власну природу, стає очевидно: немає такої речі, як розум. Це прямий шлях для всіх. Розум — це лише думки. І серед усіх думок думка «я» — корінь.
Мир може панувати лише там, де немає порушення, а порушення виникає через думки, що з’являються в розумі.
Медитація допомагає зосередженню розуму. Тоді розум вільний від думок і перебуває у формі медитації.
Тиша — це нескінченна мова. Усна мова заважає іншій мові тиші. У тиші ти в тісному контакті з оточенням. Мова — лише засіб передавати свої думки іншому. Тиша завжди говорить.
Коли є думки — це відволікання; коли думок немає — це медитація.
Кажуть, що думка «Я» — це сума всіх думок. Джерело думки «Я» треба дослідити.
Розум — це лише зібрання думок. Думки мають корінь у думці «я». Хто досліджує справжнє «Я», той насолоджується нерухомістю блаженства.
Справа в тому, що розум — лише зв’язка думок. Розум «підживлюється» новими думками, що піднімаються. Тому безглуздо намагатися вбити розум за допомогою розуму. Єдиний шлях — знайти його джерело й триматися за нього. Тоді розум сам собою згасне.
Якщо ти підеш шляхом своїх думок, тебе понесе ними, і ти опинишся в нескінченному лабіринті.
Осягнення — це не щось нове, що треба здобути. Воно вже є, але його перекриває екран думок. Усі наші спроби спрямовані на те, щоб підняти цей екран — і тоді осягнення відкривається.
Подивись, що допомагає тобі відганяти всі інші думки, і прийми цей метод для своєї медитації.
Якщо хтось хоче перебувати в бездумному стані, боротьба неминуча. Треба пробитися крізь неї, перш ніж повернутися до свого первісного, корінного стану. Якщо людина перемагає в цій боротьбі й досягає мети, тоді ворог — тобто думки — у Самості вщухає й зникає цілком.
Побач, хто сумнівається, хто думає. Це — его. Утримуй його — інші думки згаснуть; его лишиться чистим. Побач джерело, з якого виникає его, і перебувай у ньому. Це — чиста свідомість.
Думки приходять і минають. Почуття приходять і минають. З’ясуй, що саме залишається.
Концентрація — це не думати про одну річ. Навпаки: це виключити всі думки, бо всі думки заважають відчуттю твого справжнього буття. Усі зусилля мають бути спрямовані лише на усунення завіси незнання. Концентрація розуму лише на Самості веде до щастя або блаженства. Збирання думок, стримування їх і недопущення, щоб вони виходили назовні, називається відстороненням (вайраґ’я). Закріплення їх у Самості — це духовна практика (садхана). Концентрація на серці — те саме, що концентрація на Самості. Серце — це інша назва Самості.
Через запит «Хто я?». Думка «хто я?» знищить усі інші думки, і, як палиця, якою розмішують палаючий багаття, врешті-решт знищиться й сама. Тоді постане самореалізація.
Медитація — це триматися однієї думки. Ця одна думка відганяє інші; розсіювання розуму — знак його слабкості. Завдяки постійній медитації він набирає сили.
Як позбутися страху? Рамана: Що таке страх? Це лише думка. Якщо є щось, окрім Самості, тоді є причина боятися. Хто бачить речі відокремленими від Самості? Спершу виникає его й бачить об’єкти як зовнішні. Якщо его не піднімається, існує лише Самість — і немає нічого зовнішнього. Усе зовнішнє для себе означає існування того, хто бачить, усередині. Пошук цього усуне сумнів і страх. І не лише страх — усі інші думки, зосереджені на его, зникнуть разом із ним.
З усіх думок, що піднімаються в розумі, думка «я» — перша думка.
Добрі думки відганяють погані. Вони самі мають зникнути перед станом реалізації.
Окрім думок, немає незалежної сутності, яку називають «світ». У глибокому сні немає думок — і немає світу. У станах неспання й сну думки є, і є також світ. Як павук випускає нитку (павутиння) з себе й знову втягує її в себе, так само розум проектує світ із себе й знову розчиняє його в собі.
Тобі не треба прагнути до якогось нового стану чи здобувати його. Позбудься своїх теперішніх думок — і все.
Уховайся в тишу. Ти можеш бути тут, там або будь-де. Укорінений у тиші, утверджений у внутрішньому «я», ти можеш бути таким, як є. Світ ніколи не збурить тебе, якщо ти добре заснований на спокої всередині. Збирай думки в собі. Знайди центр думки й відкрий свою рівновагу Самості. У бурі й метушні будь спокійним і мовчазним. Спостерігай за подіями навколо як свідок. Світ — це драма. Будь свідком: зверненим усередину, споглядальним.
Ступінь свободи від небажаних думок і ступінь зосередженості на одній думці — це мірила, щоб оцінити духовний поступ.
Якщо людина вважає, що вона народжена, вона не може уникнути страху смерті. Нехай дізнається: чи вона справді народжена, чи Самість має будь-яке народження. Вона відкриє, що Самість завжди існує; тіло, яке народжується, розчиняється в думці, а поява думки — корінь усіх витівок. Знайди, звідки виникають думки. Тоді ти зможеш перебувати в вічно присутній внутрішній Самості й бути вільним від ідеї народження та страху смерті.