Ramana Maharshi
Ramana Maharshi Tsytaty pro сон
Кожна жива істота завжди прагне бути щасливою — без домішки скорботи; і кожен має найбільшу любов до себе, що зумовлено лише тим, що щастя — його справжня природа. Тому, щоб осягнути це вроджене, чисте щастя, яке він щодня переживає, коли розум занурений у глибокий сон, необхідно знати себе. Для здобуття такого знання найкращий шлях — дослідження «Хто я?» у пошуках Самості.
Якщо розум засинає — пробуди його. А коли він починає блукати — зроби його тихим. Коли ти досягаєш стану, де немає ні сну, ні руху розуму, — залишайся нерухомим у природному (реальному) стані.
Блаженство — не те, що треба здобути. Натомість ти завжди — Блаженство. Це бажання [блаженства] народжується з відчуття неповноти. Кому належить це відчуття неповноти? Досліди. У глибокому сні ти був(ла) блаженним(ою). Тепер — ні. Що стало між тим Блаженством і цим неблаженством? Це его. Знайди його джерело — і ти побачиш: ти є Блаженство.
Те, чого немає в глибокому сні без сновидінь, не є реальним.
Окрім думок, немає незалежної сутності, яку називають «світ». У глибокому сні немає думок — і немає світу. У станах неспання й сну думки є, і є також світ. Як павук випускає нитку (павутиння) з себе й знову втягує її в себе, так само розум проектує світ із себе й знову розчиняє його в собі.
Дія, що зазнає впливу причин на кшталт непритомності, сну, надмірної радості, горя, одержимості духами, страху тощо, переходить у серце — у його власне місце.