Ramana Maharshi
Ramana Maharshi Tsytaty pro знання
Під якою б назвою чи формою ми не поклонялися Йому, Він веде нас до знання Безіменного, Безформного Абсолюту. Та щоб побачити свою справжню Самість в Абсолюті, щоб зануритися в Нього й стати одним із «Ним» — це і є істинне Знання Істини.
Для тих, хто здобув безперешкодне знання Самості, світ бачиться лише як кайдани, що породжують уяву.
Лише досвід тиші — це справжнє й досконале знання.
Ти знаєш, що нічого не знаєш. Знайди це знання.
Джняна не дається ні ззовні, ні іншою людиною. Її може усвідомити кожен у власному серці. Джняна-гуру кожного — це лише Верховне Я, яке завжди відкриває власну істину в кожному серці через буттє-свідомість «я є, я є». Його дар істинного знання — це ініціація в джняну. Ласка гуру — це лише та самосвідомість, яка є твоєю власною істинною природою. Це внутрішня свідомість, через яку він безперервно відкриває своє існування. Це божественне упадешу завжди природно відбувається в кожному.
Ті, хто глибоко навчився, знають розум як безпосередньо виражений зміст найвищого знання. Серце — це зміст, на який спрямовано. Верховне — це не що інше, як серце.
Кожна жива істота завжди прагне бути щасливою — без домішки скорботи; і кожен має найбільшу любов до себе, що зумовлено лише тим, що щастя — його справжня природа. Тому, щоб осягнути це вроджене, чисте щастя, яке він щодня переживає, коли розум занурений у глибокий сон, необхідно знати себе. Для здобуття такого знання найкращий шлях — дослідження «Хто я?» у пошуках Самості.
Нехай знання буде вгадане за знаком рівності для всіх істот.
Зосередженість розуму — певною мірою спільна для Знання й Йоги. Йога прагне єднання індивідуального з універсальним — з Реальністю. Ця Реальність не може бути новою. Вона має існувати навіть тепер — і вона існує.
Час — лише ідея. Є лише Реальність. Що б ти не думав про неї — вона виглядає так. Якщо ти називаєш це часом — це час. Якщо ти називаєш це існуванням — це існування, і так далі. Після того як ти назвав це часом, ти поділяєш його на дні й ночі, місяці, роки, години, хвилини тощо. Час не має значення для Шляху Знання.
Сприйняття органами чуття може бути лише непрямим знанням, а не прямим. Лише власна усвідомленість — пряме знання.
Стан переживання того, що свідомість не забувається, — це відданість: зв’язок із незгасаючою справжньою любов’ю. Бо справжнє знання Я, що сяє як неподільне найвище блаженство, піднімається як сама природа любові. Любов сама є реальною формою Бога. Це — чисте блаженство. Назви це чистим блаженством, Богом, Я — як хочеш. Це — відданість, це — реалізація, і це — усе.
Майже все людство більшою чи меншою мірою нещасне, бо майже ніхто не знає справжнього Себе. Справжнє щастя живе лише в пізнанні Себе. Усе інше — минуще. Знати своє Себе — означає бути блаженним завжди.
Без знання Пізнавача вся зібрана людиною інформація не може бути істинною.