Оскільки медитація дарує розслаблення, вона допомагає зняти всі напруження, стреси й затиски розуму. У відчайдушний розум проникає промінь надії — і він стає терплячим та стриманим. Коротко кажучи, можна сказати, що через практику медитації розум набуває свіжої сили або нового життя.
Самоаналіз і самоспостереження — ключі до поступу на духовному шляху. Якщо ти не практикуєш самоспостереження, твої рішення не будуть правильними, а висновки — істинними. Ти не можеш одразу досягти точного самоспостереження й аналізу. Це поступовий процес. Спокій у серці, повна чесність і об’єктивність — необхідні. Коли ти здатен спостерігати все, що відбувається в твоєму житті, з пильним усвідомленням і черпати натхнення з кожної дії — тоді ти справді зможеш зростати.
Навіть якщо ти практикуєш регулярно, не завжди можливо досягати тієї самої якості медитації. Іноді перешкоди створює тіло, а частіше — розум. У такі моменти з’ясуй причину труднощів, щоб це не повторилося.
Унікальна риса йога-садхани полягає в тому, що щиросердна практика будь-якої однієї техніки спонтанно викликає весь спектр йогічних технік природним чином. Унаслідок цього початкові етапи йоги готують основу для більш просунутих етапів.
На йогинському шляху трапляються різні переживання, які допомагають зростати вірі шукача, його мужності, знанню, ентузіазму, відданості своєму Гуру, відданості йозі — і зрештою відданості Богові. Спочатку шукач отримує розуміння нижчих чакр; згодом — середніх; і нарешті розкривається розуміння вищих чакр. Окрім цього, розуміння різних асан (поз), мудр (жестів), пранаями (контролю дихання), пратьяхари (відведення від об’єктів чуттів) та джйоті-даршани (бачення божественного світла) стає доступним через досвід. Так сама практика йоги розгортає знання про більш просунуті стани йоги.