Медитація — це не сидіння й метушня, не мрійництво, не тривога й не фантазування. Це означає спостерігати — спокійно й безпосередньо — сам розум. Спокійне спостереження робить сам розум спокійнішим. Спокій розуму створює силу йти дедалі глибше в ложе санскар — у всі приховані спогади та відбитки, які щодня провокують наші звички й особистості. Але якщо спокійно й дуже тихо входити в санскари та спостерігати їх, вони згорають; вони спливають на поверхню й розсіюються. Це процес очищення. Це дуже сильна практика й необхідна. Медитація — точний метод усвідомити, хто ти є. Це фундаментальне навчання для пізнання твого внутрішнього світу.
Застосування сушумни — найважливіший чинник у духовній практиці. Щойно сушумна пробуджується, розум прагне увійти у внутрішній світ. Коли потік іди й пінгали спрямовується до сушумни й таким чином усуваються відволікання, медитація починає текти сама собою.
У моїй практиці, коли всі думки пройшли через розум, я сідаю й починаю згадувати мантру. Зазвичай ти намагаєшся згадувати мантру від самого початку, але є думки, що чекають на твою увагу. Та ти не звертаєш на них уваги. Тоді думки приходять і відходять у твоєму розумі, а ти намагаєшся повторювати мантру. І що більше думок приходить, то більше ти повторюєш мантру — і результатом стає внутрішня боротьба. Це не допомагає; тобі цього не потрібно.
Ти маєш запалити власну лампу. Ніхто не дасть тобі спасіння. Я кажу про просвітлення. Кожна людина несе відповідальність за власне просвітлення. Не думай, що ти не можеш. У тобі є іскра. Ти повністю забезпечений. Тобі лише потрібна дисципліна. Дисципліна — не в’язниця. Вона означає лише практику.
Якщо ти виконуєш свою практику, неможливо, щоб ти не просувався, хоча ти часто не бачиш тонкого прогресу на глибших рівнях. Гуру передають найкраще зі свого знання, серце своїх настанов — у тиші. І коли ти перебуваєш у внутрішній тиші, вони спілкуються з тобою на цьому рівні. Практикуй — якщо хочеш просуватися.
Коли відчуття добре керовані й відведені від контакту з об’єктами світу, тоді сприйняття більше не створює образів у розумі. Розум тоді тренується в одновекторності. Коли розум перестає пригадувати шаблони думок із несвідомого, збалансований стан розуму веде до вищого стану свідомості. Ідеальний стан спокою, утверджений у саттві, — це найвищий стан просвітлення. Практика медитації та безприв’язаності — дві головні ноти. Для утвердження певної філософії життя потрібна дуже тверда переконаність.
Перший принцип навчитися бути нерухомим — регулярна практика; другий — терпіння; третій — спостереження; четвертий — аналіз.
Обережна пильність і спостереження ведуть учня до вивчення думок, що надходять із несвідомого розуму. Йоги пригадують усі свої санскари, спостерігають їх, досліджують і навіть обирають або відкидають — залежно від потреби. Ті патерни думок, що турбують, йоги відкидають, а ті, що корисні, — підсилюють. Глибоке вивчення цих трьох станів — неспання, сновидіння й сну — показує, що за допомогою й практикою йога-нідри можна вийти за всі рівні несвідомого.
Якщо ти справді хочеш насолоджуватися життям і бути щасливим — навчися практикувати та розуміти філософію неприв’язаності.
Найпрекрасніша людина — та, що завжди сповнена радості й рухається в цій радості. Такі рухи роблять людину великим танцюристом. Навчися практикувати цей танець.
Якщо ти практикуєш — ти відчуєш, і цей досвід поведе тебе.