Ram Dass Tsytaty pro Духовне
Віра — у душі. Переконання — у думці. Віра така багата. Віра дає мені моє духовне «я».
Якщо ти спочиваєш у тиші всередині, усі, кого ти зустрінеш, відродять свої духовні серця.
Духовні практики допомагають нам перейти від ототожнення з его до ототожнення з душею. Старість робить це для тебе теж. Вона природно духовнить людей.
Духовна подорож — індивідуальна, глибоко особиста. Її не можна організувати чи регламентувати. Неправда, що всі мають іти одним шляхом. Слухай власну істину.
Страждання — у розумі. У розумі. У розумі. Спостерігай це. З твого духовного серця.
У духовній подорожі ти розумієш: страждання стає чимось, що дано тобі, аби показати, де твій розум ще застряг. Це — засіб, щоб допомогти тобі взятися за роботу. Тому це й називається благодаттю.
Отже, твоя перша справа — працювати над собою. Найбільше, що ти можеш зробити для іншої людини, — це навести лад у власному домі й знайти своє істинне духовне серце.
Я думаю, що люди мають дарувати подарунки, справді визнаючи духовну цінність людини — і власну цінність (тих, хто дарує). Зазвичай ти даєш те, що іншому потрібно або чого він хоче, і я вважаю, що це лише підкреслює бажання й потреби.
Я позбуваюся думок і входжу в свідка — того, що в моєму духовному серці. Свідок, який свідчить — ось що є.
Усі духовні практики — це ілюзії, створені ілюзіоністами, щоб втекти від ілюзії.
Я думаю, питання ось у чому: як нам жити зі змінами? Зміни в наших друзях, зміни в наших коханих? Зміни в мені й зміни в моєму тілі — після інсульту. Усе змінило цю площину свідомості. Ми намагалися тримати речі незмінними. Це спричиняє страждання. Це страждання — ще один крок у твоєму духовному житті, у твоїй духовній подорожі.
Уся наша духовна трансформація приводить нас до того, що ми усвідомлюємо: у власному бутті ми вже достатні.
Бог усередині — це твоє Духовне Серце. Твоя Душа. І в цій особистій Душі перебуває Бог — перебуває Одне. Зайди в свою душу й у простір серця, який може бути Усвідомленням, Любов’ю, Співчуттям тощо… і просто БУДЬ своїм простором серця. БУДЬ своєю Душею, щоб ти міг(могла) ЛЮБИТИ безумовно.
Коли ти концентруєшся на середині грудей — саме там живе любляча усвідомленість. Це духовне серце. Не серце, що б’ється, і не емоційне серце.
Мені подобається гуляти в басейні. Це не те, що змушує мене відчувати себе духовним. Але я живий.
Це шлях без шляху — повернення туди, де ти був спочатку, ще до того, як заблукав. Найглибша істина в тобі — там, куди веде подорож: відкидай, наче знімаєш шари цибулі, аж доки не прийдеш до своєї сутності. Ключ духовної мандрівки — не в тому, щоб здобути щось зовні себе. Навпаки: треба знімати завіси, щоб повернутися до найглибшої істини власного буття.
І тоді — свідок. Якщо ти спускаєшся в свідка, там є духовна істота. Там, у твоїй душі, ти отримаєш значно більше любові, ніж будь-коли отримував звідти.
