Swami Rama
Swami Rama Tsytaty pro думки
У моїй практиці, коли всі думки пройшли через розум, я сідаю й починаю згадувати мантру. Зазвичай ти намагаєшся згадувати мантру від самого початку, але є думки, що чекають на твою увагу. Та ти не звертаєш на них уваги. Тоді думки приходять і відходять у твоєму розумі, а ти намагаєшся повторювати мантру. І що більше думок приходить, то більше ти повторюєш мантру — і результатом стає внутрішня боротьба. Це не допомагає; тобі цього не потрібно.
Щойно ми вирішуємо шукати істину через очищені думки, мовлення й вчинки, ми певні, що знайдемо шлях і досягнемо мети. Саме істина стає нашим провідником, і, не звертаючи на помилку, ми опиняємося на правильному шляху.
Думка — як недозрілий плід, який ще ніхто не з’їв. Дозрівання плоду — це втілення позитивної думки в дію. Багато добрих думок гинуть, бо їх не втілюють у вчинки — тож твої добрі думки обов’язково мають бути втілені в дію.
Не дозволяй собі пригнічувати свої думки. Натомість нехай думки виходять перед тобою й стають ніби спостерігачем. Почни спостерігати за власним розумом. Не намагайся втекти; не бійся своїх думок.
Духовний шукач не має турбуватися про те, хто такий гуру, або що гуру зробить. Першою турботою шукача є підготуватися: упорядкувати своє життя й думки духовно здоровим чином, а потім рухатися до способу життя, який спрощує й очищує. У потрібний час майстер буде там.
Обережна пильність і спостереження ведуть учня до вивчення думок, що надходять із несвідомого розуму. Йоги пригадують усі свої санскари, спостерігають їх, досліджують і навіть обирають або відкидають — залежно від потреби. Ті патерни думок, що турбують, йоги відкидають, а ті, що корисні, — підсилюють. Глибоке вивчення цих трьох станів — неспання, сновидіння й сну — показує, що за допомогою й практикою йога-нідри можна вийти за всі рівні несвідомого.
Неможливо зрозуміти те, що існує, через міркування чи інтелектуальні дебати. Абсолютну істину неможливо науково довести, бо її не можна спостерігати, перевіряти або демонструвати через чуттєві сприйняття. (…) Тому вчені не можуть дійти жодного об’єктивного висновку щодо безсмертя душі та потойбічного життя — і, зрештою, ніщо не могло б їх переконати. (…) Об’єктивний світ — лише половина всесвіту. Те, що ми сприймаємо через органи чуття, — не весь світ. Інша половина, що включає розум, думки й емоції, не може бути пояснена чуттєвими сприйняттями зовнішніх об’єктів. (…) Душу не створено. Вона за своєю суттю — свідомість і досконала. Після розчинення грубого тіла все залишається прихованим. Душа виживає.
Щоб досягти чистоти розуму, слід плекати постійне усвідомлення, перебуваючи уважним весь час. Треба завжди бути свідомим своїх думок.