Swami Rama
Swami Rama Tsytaty pro медитацію
Медитація — це не сидіння й метушня, не мрійництво, не тривога й не фантазування. Це означає спостерігати — спокійно й безпосередньо — сам розум. Спокійне спостереження робить сам розум спокійнішим. Спокій розуму створює силу йти дедалі глибше в ложе санскар — у всі приховані спогади та відбитки, які щодня провокують наші звички й особистості. Але якщо спокійно й дуже тихо входити в санскари та спостерігати їх, вони згорають; вони спливають на поверхню й розсіюються. Це процес очищення. Це дуже сильна практика й необхідна. Медитація — точний метод усвідомити, хто ти є. Це фундаментальне навчання для пізнання твого внутрішнього світу.
Сучасна людина надто нетерпляча й хоче оволодіти мистецтвом медитації негайно.
Медитація — це подорож без руху. У зовнішньому світі, щоб просуватися, треба рухатися; у медитації ти не рухаєшся, але досягаєш.
Застосування сушумни — найважливіший чинник у духовній практиці. Щойно сушумна пробуджується, розум прагне увійти у внутрішній світ. Коли потік іди й пінгали спрямовується до сушумни й таким чином усуваються відволікання, медитація починає текти сама собою.
Медитація насправді не є частиною жодної релігії. Це дослідження себе, дослідження глибших аспектів твого буття й, зрештою, веде до центру свідомості всередині.
Медитація — дуже могутня річ, що дає корисні вібрації всім. Коли ти медитуєш, це безперечно впливає на твоїх дітей. Якщо записати мозкові хвилі дитини, яка спить, поки ти медитуєш, ти побачиш різницю. Навіть твої рослини й домашні тварини відчувають вплив медитації. Тож замість того, щоб нав’язувати дітям своє его або емоційні проблеми під назвою дисципліни, дисциплінуй себе — і тоді діти теж навчаться.
Настає час, коли медитація збурює несвідомий розум і виводить на поверхню приховані враження. Вона пришвидшує метод аналізу, розуміння та огляду несвідомого.
Коли відчуття добре керовані й відведені від контакту з об’єктами світу, тоді сприйняття більше не створює образів у розумі. Розум тоді тренується в одновекторності. Коли розум перестає пригадувати шаблони думок із несвідомого, збалансований стан розуму веде до вищого стану свідомості. Ідеальний стан спокою, утверджений у саттві, — це найвищий стан просвітлення. Практика медитації та безприв’язаності — дві головні ноти. Для утвердження певної філософії життя потрібна дуже тверда переконаність.