Swami Rama
Swami Rama Tsytaty pro розум
Медитація — це не сидіння й метушня, не мрійництво, не тривога й не фантазування. Це означає спостерігати — спокійно й безпосередньо — сам розум. Спокійне спостереження робить сам розум спокійнішим. Спокій розуму створює силу йти дедалі глибше в ложе санскар — у всі приховані спогади та відбитки, які щодня провокують наші звички й особистості. Але якщо спокійно й дуже тихо входити в санскари та спостерігати їх, вони згорають; вони спливають на поверхню й розсіюються. Це процес очищення. Це дуже сильна практика й необхідна. Медитація — точний метод усвідомити, хто ти є. Це фундаментальне навчання для пізнання твого внутрішнього світу.
Пам’ятай: ти не так нещасний, як ти сам себе зробив. Ти — теж Бог. І плекання цього постійного усвідомлення всередині допоможе тобі уникати хибних прив’язаностей, не ототожнювати себе зі своїм тілом, розумом і відчуттями. Тож тобі слід сказати собі: «Тіло, розум і відчуття — мої, але вони не є я, бо я — це вічне полум’я, яке не підвладне ні змінам, ні смерті, ні тлінню». Це усвідомлення має бути завжди з тобою.
Застосування сушумни — найважливіший чинник у духовній практиці. Щойно сушумна пробуджується, розум прагне увійти у внутрішній світ. Коли потік іди й пінгали спрямовується до сушумни й таким чином усуваються відволікання, медитація починає текти сама собою.
У моїй практиці, коли всі думки пройшли через розум, я сідаю й починаю згадувати мантру. Зазвичай ти намагаєшся згадувати мантру від самого початку, але є думки, що чекають на твою увагу. Та ти не звертаєш на них уваги. Тоді думки приходять і відходять у твоєму розумі, а ти намагаєшся повторювати мантру. І що більше думок приходить, то більше ти повторюєш мантру — і результатом стає внутрішня боротьба. Це не допомагає; тобі цього не потрібно.
Молитви завжди відповідаються; тож молись усім розумом і всім серцем.
Духовні практики, розпочаті в ранньому віці, мають глибокий і тривалий вплив. Люди мають надзвичайний потенціал — за умови, що їх навчать тренувати себе на всіх рівнях: фізичному, розумовому й духовному. Навчімо наших дітей усвідомлювати себе на всіх рівнях. За спокійного, зосередженого розуму діти можуть відчути проблиск справжнього миру й щастя.
Настає час, коли медитація збурює несвідомий розум і виводить на поверхню приховані враження. Вона пришвидшує метод аналізу, розуміння та огляду несвідомого.
Багато людей думають, що розум можна контролювати. Це не корисна ідея. Як мавпа, розум ніколи насправді не можна контролювати; його можна лише спрямовувати. Якщо ти спробуєш контролювати свій розум, ти пошкодуєш про наслідки. Забудь слово «контроль» і навчися спрямовувати свій розум та енергію на всіх рівнях.
Кожна людина має потенціал до зцілення. Енергія зцілення тече безперервно в кожному людському серці. За правильного використання динамічної волі ці канали енергії зцілення можна спрямувати в ту частину тіла й розуму, що страждає. Енергія зцілення живить і зміцнює того, хто страждає. Ключ до зцілення — безкорисливість, любов, динамічна воля та неподільна відданість Господу всередині.
Найкраще знання приходить через одкровення, а не через розум. Це потік знання, який захльостує всю істоту.
Йога — не релігія. Це не просто система вправ, щоб тримати тіло в формі або лікувати незначні фізичні розлади. Йога — це дисципліна для найповнішого розвитку душі, розуму й тіла. Йога — науковий, цілісний підхід до життя.
Не дозволяй собі пригнічувати свої думки. Натомість нехай думки виходять перед тобою й стають ніби спостерігачем. Почни спостерігати за власним розумом. Не намагайся втекти; не бійся своїх думок.
Одного вечора після того, як я з братом-учнем пройшов у горах тридцять миль, ми зупинилися відпочити за дві милі від Кедарнатха. Я був дуже виснажений і незабаром заснув, але сон був неспокійний — через мою крайню втому. Було холодно, а ковдри, щоб укритися, не було, тож я обгорнув руки навколо шиї, щоб зігрітися. Я рідко бачу сни. За все життя мені снилося лише тричі чи чотири рази, і всі мої сни здійснювалися. Тієї ночі мені наснилося, що диявол стискає моє горло сильними руками. Мені здавалося, що я задихаюся. Коли брат-учень помітив, що мій подих змінився, і зрозумів, що мені дуже нестерпно, він прийшов і розбудив мене. Я сказав: «Хтось душить моє горло!» А він відповів, що це мої власні руки душать моє горло. Те, що ти називаєш дияволом, є частиною тебе. Міф про диявола й про зло нав’язується нам нашою невіглаством. Людський розум — велике диво й маг. Він може будь-коли прийняти подобу і диявола, і божественної істоти. Він може бути великим ворогом або великим другом — і створювати для нас або пекло, або рай. У безсвідомому розумі приховано багато тенденцій, які треба розкрити, зустріти й перейти, перш ніж ступати на шлях просвітлення.
Розум схильний до реакцій, якщо його не тренувати, а нетренований розум створює безлад, хвороби й плутанину. Якщо хтось робить щось із повною увагою, він збільшує свою усвідомленість і здатність виконувати свій обов’язок. Якщо людина формує звичку повністю зосереджуватися на тому, що робить, розум стає натренованим, і з часом концентрація стає без зусиль.
Коли відчуття добре керовані й відведені від контакту з об’єктами світу, тоді сприйняття більше не створює образів у розумі. Розум тоді тренується в одновекторності. Коли розум перестає пригадувати шаблони думок із несвідомого, збалансований стан розуму веде до вищого стану свідомості. Ідеальний стан спокою, утверджений у саттві, — це найвищий стан просвітлення. Практика медитації та безприв’язаності — дві головні ноти. Для утвердження певної філософії життя потрібна дуже тверда переконаність.
Дихання — міст між тілом і розумом.
Обережна пильність і спостереження ведуть учня до вивчення думок, що надходять із несвідомого розуму. Йоги пригадують усі свої санскари, спостерігають їх, досліджують і навіть обирають або відкидають — залежно від потреби. Ті патерни думок, що турбують, йоги відкидають, а ті, що корисні, — підсилюють. Глибоке вивчення цих трьох станів — неспання, сновидіння й сну — показує, що за допомогою й практикою йога-нідри можна вийти за всі рівні несвідомого.
Неможливо зрозуміти те, що існує, через міркування чи інтелектуальні дебати. Абсолютну істину неможливо науково довести, бо її не можна спостерігати, перевіряти або демонструвати через чуттєві сприйняття. (…) Тому вчені не можуть дійти жодного об’єктивного висновку щодо безсмертя душі та потойбічного життя — і, зрештою, ніщо не могло б їх переконати. (…) Об’єктивний світ — лише половина всесвіту. Те, що ми сприймаємо через органи чуття, — не весь світ. Інша половина, що включає розум, думки й емоції, не може бути пояснена чуттєвими сприйняттями зовнішніх об’єктів. (…) Душу не створено. Вона за своєю суттю — свідомість і досконала. Після розчинення грубого тіла все залишається прихованим. Душа виживає.
Гуру передають найкраще зі свого знання в тиші. Коли ти в тиші, вони спілкуються з тобою через тишу — і в тиші. Для учня, чий розум налаштований, це навчання є найтоншим із навчань. Таке мовчазне спілкування може відбуватися будь-де фізично: чи ти за 10 000 миль, чи зовсім поруч.
Яка користь мати всі багатства світу й усі його насолоди? Усе це зникне в спалаху, який ми називаємо людським життям. Зосередження на насолодах світу відволікає розум від пошуку внутрішньої Самості.
Якщо ти навчишся виходити за межі балаканини свого розуму й зможеш перейти до глибших аспектів своєї свідомості, тоді тіло, подих і розум не стануть тобі на заваді.
Поки розум спрямований назовні, активними лишаються лише іда та пінгала. Та коли розум стає спокійним і тихим, пробуджується сушумна — центральний канал. Радість, що народжується від руху розуму через канал сушумни, неповторна; її неможливо порівняти з жодним чуттєвим задоволенням. Саме через цю внутрішню радість розум втрачає смак до мирських насолод.
Релігійно хворі люди вірять у існування диявола, забуваючи про існування Бога. Негативний розум — найбільший диявол, що живе всередині людини. Перетворення негативності веде до позитивних або ангельських видінь. Саме розум створює пекло й рай. Страх диявола — це фобія, яку треба викорінити з людського розуму.
Щоб досягти чистоти розуму, слід плекати постійне усвідомлення, перебуваючи уважним весь час. Треба завжди бути свідомим своїх думок.