Swami Rama

Swami Rama

Гімалайський йог, відомий інтеграцією науки та духовності.

Шанований йог з гімалайської традиції, який подолав розрив між стародавніми духовними практиками та сучасним науковим розумінням. Через сувору самодисципліну та просунуті йогічні техніки він демонстрував глибоку взаємопов'язаність тіла, розуму та духу. Його вчення наголошували на практичному застосуванні духовної мудрості в повсякденному житті, надихаючи шукачів на баланс між внутрішнім спокоєм та науковим дослідженням. Привносячи езотеричні практики у сферу наукових досліджень, він став піонером у поєднанні мудрості Сходу з аналітичною строгістю Заходу.

Swami Rama Tsytaty pro істину

  • Я знаю, це тебе розчарує, але це правда: ніхто поза тобою не може дати тобі спасіння. Не довіряй і не покладайся на когось, щоб зробити це. Істина в тому, що ми маємо просвітлити самі себе. Ти маєш запалити власну лампу; ніхто інший не дасть тобі спасіння. Простий метод просвітлення — спершу пізнати себе. Навчися працювати з собою; не здавайся. Відмовся від усього іншого, але не відмовляйся від цієї мети.
  • Істина — це божественна сила, що живе в серці кожної людини. Це всеосяжна, вічна реальність, яка єднає всіх індивідів і врешті пов’язує все існування в єдиній божественній свідомості. Цю божественну силу називають Богом.
  • Щойно ми вирішуємо шукати істину через очищені думки, мовлення й вчинки, ми певні, що знайдемо шлях і досягнемо мети. Саме істина стає нашим провідником, і, не звертаючи на помилку, ми опиняємося на правильному шляху.
  • Якщо ти підготуєш себе знати вищі знання, ти заслуговуватимеш. Заслуговувати — означає збільшувати свою здатність. Ти хочеш умістити весь океан у відро. Океан існує. Ти можеш мати його, але в тебе немає здатності. Коли ти заслуговуєш — з’явиться здатність. Господь, реальність, істина — завжди всередині тебе. Тобі лише треба стати усвідомленим. Ти можеш докладати щирих зусиль, працюючи над собою.
  • Неможливо зрозуміти те, що існує, через міркування чи інтелектуальні дебати. Абсолютну істину неможливо науково довести, бо її не можна спостерігати, перевіряти або демонструвати через чуттєві сприйняття. (…) Тому вчені не можуть дійти жодного об’єктивного висновку щодо безсмертя душі та потойбічного життя — і, зрештою, ніщо не могло б їх переконати. (…) Об’єктивний світ — лише половина всесвіту. Те, що ми сприймаємо через органи чуття, — не весь світ. Інша половина, що включає розум, думки й емоції, не може бути пояснена чуттєвими сприйняттями зовнішніх об’єктів. (…) Душу не створено. Вона за своєю суттю — свідомість і досконала. Після розчинення грубого тіла все залишається прихованим. Душа виживає.
  • Віра в Бога і переживання присутності Бога в кожну мить — це різні речі. До справжнього прямого досвіду істини можна вірити в існування Бога, але така віра лишається недосконалою.