Ніхто не сумнівається в тому, що Він існує, хоча можуть сумніватися в існуванні Бога. Якщо людина дізнається правду про себе й відкриє власне джерело — цього вже достатньо.
«Я» відкидає оману «Я» і все ж залишається «Я». Такою є парадоксальність самопізнання. Пробуджені не бачать у цьому жодного парадоксу. Розгляньмо поклонника: він іде до Бога й молиться, щоб бути поглинутим Ним. Потім він віддає себе — у вірі й через зосередження. І що лишається після цього? На місці первісного «Я» самоприношення залишає осадок Бога, у якому «Я» зникає. Це найвища форма відданості або зречення — вершина відсторонення.
Поклади свій тягар до ніг Господа всесвіту, Який завжди перемагає й здійснює все. Залишайся весь час непохитним(ою) в серці — в Трансцендентному Абсолюті. Бог знає минуле, теперішнє й майбутнє. Він визначить для тебе майбутнє й здійснить справу. Те, що треба зробити, буде зроблено в належний час. Не турбуйся. Перебувай у серці й віддай свої дії Божественному.
Коли ми повертаємо розум всередину, Бог проявляється як внутрішня свідомість.
Бог просвітлює розум і світить усередині нього. Бога неможливо пізнати за допомогою розуму. Можна лише повернути розум усередину й злити його з Богом.
Те, що піднімається й опускається, складається з того, з чого воно піднімається. Кінцівка всесвіту — це Бог Аруначала. Медитуючи про Нього або про того, хто бачить, Самість, виникає ментальна вібрація «я», до якої все зводиться. Простежуючи джерело «я», лишається лише первинне «я-я», і воно невимовне. Місце реалізації — всередині, і шукач не може знайти його як об’єкт поза собою. Це місце — блаженство й серцевина всіх істот. Тому його називають Серцем. Єдине корисне призначення теперішнього народження — повернутися всередину й реалізувати це. Немає нічого іншого, що треба робити.
Страждання — шлях до реалізації Бога.
Достатньо лише віддати себе. Зречення — це віддання себе первісній причині твого буття. Не обманюй себе, уявляючи, що це джерело — якийсь Бог десь поза тобою. Твоє джерело — всередині тебе. Віддайся йому. Це означає, що ти маєш шукати джерело й злитися з ним.
Божа благодать полягає в тому, що Він сяє в серці кожного як Самість; ця сила благодаті нікого не виключає — ні добрих, ні недобрих.
Майте віру в Бога і в себе — це вилікує все. Надійся на найкраще, очікуй найкращого, працюй заради найкращого — і врешті-решт усе стане на свої місця.
Усі завжди бачать Бога. Та вони не знають цього.
Немає нічого поганого в Божому творінні. Таємниця й страждання існують лише в розумі.
Те, що існує в істині, — лише Самість. Світ, індивідуальна душа й Бог — це в ній видимості. Як срібло в перламутрі, ці троє з’являються одночасно й зникають одночасно. Самість — там, де абсолютно немає «думки про я». Це називають «нерухомістю». Самість сама є світом; Самість сама є «я»; Самість сама є Богом; усе — Сіва, Самість.
Гуру, Бог і Самість — Одне.
Стан переживання того, що свідомість не забувається, — це відданість: зв’язок із незгасаючою справжньою любов’ю. Бо справжнє знання Я, що сяє як неподільне найвище блаженство, піднімається як сама природа любові. Любов сама є реальною формою Бога. Це — чисте блаженство. Назви це чистим блаженством, Богом, Я — як хочеш. Це — відданість, це — реалізація, і це — усе.
Побачивши Бога, не побачивши Самості, ти бачиш лише ментальний образ. Лише той, хто побачив Себе, побачив Бога, бо він втратив індивідуальність і тепер бачить лише Бога.
Називай це як завгодно — Бог, Самість, Серце або Осідок Свідомості — це все одне й те саме.
Людина, яка відчуває, що тіло є її «я», не може поклонятися Богові без форми; будь-яке поклоніння, яке вона робить, буде поклонінням лише в формі — не інакше.
Саме Я є світом; саме Я є «Я»; саме Я є Богом; усе — Сіва, Я.
Пізнавши Самість, пізнаєш Бога.
Бог живе в тобі — як ти. І тобі не треба «робити» нічого, щоб стати богореалізованим чи самореалізованим: це вже твій справжній природний стан. Просто відкинь усе прагнення, поверни увагу всередину й принеси в жертву его-розум Єдиній Самості, що сяє в Серці самого твого буття. Щоб це стало твоїм власним пережитим досвідом тут і тепер, Само-дослідження (Meditation of Self-Inquiry) — прямий і безпосередній шлях.
«Я Є» — це ім’я Бога; Бог — це не що інше, як Самість.