Утішити нещасну душу й витерти сльози того, хто плаче, — більше за будь-які мирські досягнення.
Ми маємо вчитися любити всіх однаково, бо в суті ми всі — одне: один Атман, одна душа.
Ашрам — це тіло Матері. Душа Матері — у її дітях. Усе служіння, зроблене для ашраму, робиться для Матері. Ашрам не є чиєюсь приватною власністю. Це засіб, щоб забезпечити мир і тишу для всього світу.
Справжнє життя розвивається зсередини. Справжнє проживання означає, що душа виявляє себе в усіх твоїх думках, словах і вчинках. Людина стає безстрашною, щойно розуміє природу нетлінної душі.
Якщо нам вдалося подарувати душі щастя — навіть на мить — тоді наше життя стає благословенним.