Гуру нічого не просить у учня. Гуру — це та сила, що рухає душу до просвітлення. Дії Гуру — з чистого співчуття. Як сонце світить і живе далеко понад, так Гуру дарує духовну любов і залишається незв’язаним.
Усі істоти існують у невидимому стані, а потім приходять до стану видимості. Зміна відбувається лише на поверхні, бо слава Самоіснуючого залишається незмінною; зміна форми не впливає на Самоіснуючу Реальність. Атман, Душа або Саме перебуває в усьому тлінному, але воно залишається нетлінним.
Духовність сходить тоді, коли зникає індивідуальність. Коли наше его усвідомлює щось вище за нього — індивідуальний Дух, або Душу — тоді й народжується духовність.
Йога — не релігія. Це не просто система вправ, щоб тримати тіло в формі або лікувати незначні фізичні розлади. Йога — це дисципліна для найповнішого розвитку душі, розуму й тіла. Йога — науковий, цілісний підхід до життя.
Неможливо зрозуміти те, що існує, через міркування чи інтелектуальні дебати. Абсолютну істину неможливо науково довести, бо її не можна спостерігати, перевіряти або демонструвати через чуттєві сприйняття. (…) Тому вчені не можуть дійти жодного об’єктивного висновку щодо безсмертя душі та потойбічного життя — і, зрештою, ніщо не могло б їх переконати. (…) Об’єктивний світ — лише половина всесвіту. Те, що ми сприймаємо через органи чуття, — не весь світ. Інша половина, що включає розум, думки й емоції, не може бути пояснена чуттєвими сприйняттями зовнішніх об’єктів. (…) Душу не створено. Вона за своєю суттю — свідомість і досконала. Після розчинення грубого тіла все залишається прихованим. Душа виживає.
Справжня аскеза — заради пошуку власної душі й заради добра людства — гідна глибокої пошани.
Це Господь Ісус Христос сказав: «Хто збереже своє життя — той втратить його; а хто віддасть своє життя заради Мене — той збереже його. Бо яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою втратить?»