Медитація — це відкриття того, що сенс життя завжди досягається в безпосередній миті.
Дихання важливе в практиці медитації, бо це здатність у нас, яка одночасно є добровільною й недобровільною. Ти можеш відчувати, що дихаєш, і так само можеш відчувати, що дихає тебе. Тож це міст між світом добровільного й світом недобровільного — місце, де вони єдині.
Коли ми танцюємо, важливий сам шлях — так само, як у музиці важлива сама гра. І те саме істинне в медитації. Медитація — це відкриття, що сенс життя завжди вже досягнутий у безпосередній миті.
Ти можеш перетворити будь-яку людську діяльність на медитацію — просто будучи повністю в ній і роблячи її лише тому, що робиш.
Медитація — це шлях, завдяки якому ми починаємо відчувати свою базову нероздільність із цілим всесвітом, а для цього потрібно замовкнути.
Ми хворі на захоплення корисними інструментами імен і чисел, символів, знаків, уявлень та ідей. Тому медитація — це мистецтво на певний час призупинити словесне й символічне мислення, ніби ввічлива аудиторія перестане говорити, коли концерт ось-ось почнеться.
Психоделічний досвід — лише проблиск справжнього містичного осягнення, але проблиск, який можна дозріти й поглибити різними способами медитації, де наркотики вже не потрібні й не корисні. Якщо ти отримав послання — поклади трубку. Бо психоделічні наркотики — це просто інструменти, як мікроскопи, телескопи й телефони. Біолог не сидить із оком, приклеєним до мікроскопа; він відходить і працює з тим, що побачив.