Навіщо абсолютній реальності свобода? Свобода від чого? Є лише одна реальність. Ти — ця єдина реальність прямо зараз. Яку свободу ти шукаєш і від чого?
Медитація означає свідоме розширення себе. Медитація означає свідому обізнаність про трансцендентну Реальність. Медитація означає впізнання або відкриття власного справжнього Я. Саме через медитацію ми виходимо за межі обмежень, рабства й недосконалості.
Якщо ти Турія — чиста свідомість, у тебе немає проблем. Якщо ж у тебе є проблеми, то в певному сенсі ти все ще ототожнений із тілом і розумом… Проблеми завжди існують у трьох станах, але в єдиній реальності, що поза трьома станами, проблеми немає… Усвідомивши себе як це, живи своє життя в стані неспання, у стані сну й у стані глибокого сну — і тебе ніщо не торкається.
Коли ти розумієш, що хибні потреби потребують часу, а те, що потребує часу, — хибне, ти ближче до Реальності, яка поза часом, завжди в НІНІ.
Небагато смертних знають, що Царство Боже включає царство буденних звершень. … Божественна сфера простягається до земного; але останнє, за своєю природою ілюзорне, не містить суті Реальності.
Саме «Я» — єдина Реальність, що завжди існує, і саме світлом «Я» видно всі інші речі.
Множинність — це омана. Єдність — це Реальність.
Звісно, пам’ять про подію не може бути самою подією. Так само й передчуття. У теперішній події є щось виняткове, унікальне, чого не має ні попередня, ні та, що прийде. У ній є живість, реальність; вона вирізняється, ніби освітлена. На самій дійсності є «печатка реальності», якої не мають минуле й майбутнє.
Дзен — це не якась вишукана особлива майстерність життя. Наше вчення — просто жити завжди в реальності, у її точному сенсі. Наш шлях — робити наші зусилля мить за миттю.
Ніщо з того, що ми бачимо чи чуємо, не є досконалим. Але саме там, у недосконалості, — досконала реальність.
На платформі реальності, на платформі єдності життя всі відмінності розчиняються.
Твоя справжня Самість — це тиша всесвіту… Це справжнє Я — найвища реальність. Немає жодного фізичного, тонкого чи навіть причинного всесвіту поза тобою.
Любов — єдина реальність, і це не просто почуття. Це найвища істина, що лежить у серці творіння.
Слово — ключ для всього світу, бо завдяки його силі відчиняються двері сердець людей, які насправді є дверима раю.
У цьому світі ілюзії, де наприкінці іспиту ми бачимо, що все має малу важливість і малу цінність, якщо є ознака реальності — щось, на що можна покластися, і в чому можна впізнати знак вічності — то це постійність дружби.
Ти можеш жити у світі й водночас бути духовним. Бути духовним — означає бути усвідомленим Реальність постійно.
Ма має бути дух діалогу. Коли ми бачимо будь-які розбіжності, мусимо думати, як розв’язати їх на основі визнання єдності всього людства. Це — сучасна реальність.
Вікно — це відсутність стіни, і воно дає повітря та світло, бо порожнє. Будь порожнім від усього розумового змісту, від усієї уяви й зусиль — і сама відсутність перешкод змусить реальність увірватися в тебе.
Знати Самість як єдину Реальність і все інше як тимчасове та минуще — це свобода, мир і радість. Усе дуже просто. Замість того щоб бачити речі як уявні, навчися бачити їх такими, як вони є. Коли ти зможеш бачити все як є, ти також побачиш себе таким, як ти є. Це схоже на очищення дзеркала. Те саме дзеркало, яке показує тобі світ таким, як він є, покаже й твоє власне обличчя. Думка «я є» — це полотно для полірування. Користуйся ним.
Життя стає змістовним, а всі дії — цілеспрямованими лише на основі віри в тривку реальність.
Реальність можна пережити лише оком розуміння, а не просто вивченням ученого.
Побачити Реальність так само просто, як побачити своє обличчя в дзеркалі. Лише дзеркало має бути чистим і правдивим. Потрібен тихий розум, не спотворений бажаннями й страхами, вільний від ідей та думок, ясний на всіх рівнях, щоб віддзеркалити Реальність. Будь ясним і тихим; пильним і відстороненим — і все інше станеться само собою.
Щастя — твоя справжня природа. Ти ототожнюєш себе з тілом і розумом, відчуваєш їхні межі й страждаєш. Усвідом своє справжнє Я — і відкриється скарбниця щастя. Це справжнє Я — реальність, Найвища Істина: Я всіх світів, які ти зараз бачиш; Я всіх «я»; Єдине реальне, Найвище, Вічне Я — на відміну від его чи тілесної ідеї про себе.
Як буддист, я сприймаю смерть як нормальний процес — як реальність, яку приймаю: вона станеться, доки я перебуваю в цьому земному існуванні. Знаючи, що я не можу від неї втекти, я не бачу сенсу турбуватися. Я радше думаю про смерть як про зміну одягу, коли він уже старий і зношений, а не як про якийсь остаточний кінець. Та смерть непередбачувана: ми не знаємо, коли й як вона станеться. Тому розумно вжити певних запобіжних заходів ще до того, як це станеться.
Якщо в тебе є внутрішній мир, ніхто не може змусити тебе бути рабом зовнішньої реальності.