Одним словом: ти маєш прагнути Бога без прагнення. Бо саме бажання — корінь усього страждання. Воно є причиною повторних народжень і смертей. Воно — перешкода на шляху визволення.
Я хочу, щоб ти пізнав силу, визволення іншого роду науки — внутрішньої науки, йогічної науки, завдяки якій ти можеш стати майстром своєї долі.
Не покладайся на свій розум заради визволення. Сам розум і привів тебе в неволю. Перейди за його межі — цілком.
Той, хто твердо тримається наміру щодо вищого етапу духовного осягнення й однаково здатен терпіти напади страждання та щастя, безперечно є людиною, гідною визволення.
Гучна мова, надлишок слів і вміння тлумачити писання — це лише для насолоди освічених. Це не веде до звільнення.
Путами й визволенням керує лише розум.
Найвища радість настає тоді, коли людина досягає стадії звільнення, де вже немає страждання.
Твоє щастя або нещастя створює лише твоє ототожнення себе з власним розумом. Повстань проти свого рабства розумові: побач свої кайдани як створені тобою самим і розірви ланцюги прив’язаності та відрази. Тримай у думці свою мету свободи — аж поки не осяєш, що ти вже вільний. Свобода — не щось у далекому майбутньому, що здобувається болісними зусиллями; вона вічно твоя — її треба використовувати! Звільнення — не придбання, а справа мужності: мужності вірити, що ти вже вільний, і діяти відповідно.
Справжнє визволення — у усвідомленні божественного всередині.
Мантра Ґаятрі у формі вдиху й видиху може дарувати тобі визволення.
Якщо ти ведеш життя праці й відчуваєш, що ця праця — це поклоніння, а матеріальний світ — жива присутність Бога, тоді ти отримаєш визволення.
Розум є причиною рабства й визволення.
Якщо ти злий або в болю, відокремся від гніву й болю та спостерігай їх. Винесення назовні — це перший крок до звільнення.
Дзен — це шлях визволення. Він не стосується пошуку того, що добре чи погано, вигідно чи невигідно, а лише того, що є.
Не думати про щось — це дзен. Коли ти це знаєш, ходіння, стояння, сидіння чи лежання — усе, що ти робиш, є дзен. Знати, що розум порожній, — це бачити Будду… Використовувати розум для «реальності» — це ілюзія. Не використовувати розум, щоб шукати реальність, — це усвідомленість. Звільнення від слів — це визволення.
Якщо ви залишатиметеся уважними, матимете постійне визволення. Безперервна свідомість — це стан постійного визволення.
Яке визволення — усвідомити, що «голос у моїй голові» не є мною. «То хто ж я?» — Той, хто це бачить.
Досягнення свідомості пов’язане з поступовим звільненням від механічності, бо людина повністю й цілковито підпорядкована механічним законам.
Дзен — це визволення від часу. Бо якщо ми відкриємо очі й побачимо ясно, стане очевидно: немає іншого часу, окрім цього миттєвого «тут і зараз», а минуле й майбутнє — це абстракції без будь-якої конкретної реальності.
Людські зусилля бувають чотирьох типів, бо в житті є чотири кінці або цілі: артха (багатство), кама (бажання), дхарма (релігія) і мокша (визволення). Перші двоє тягнуть до мирських речей, а останні двоє ведуть до Бога. Перші двоє спричиняють падіння й незнання, тоді як останні двоє завершуються піднесенням і знанням.
Звільнення від слів — це визволення.
Справжнє визволення — це визволення душі.
Атман не народжується і не помирає. Його не вбивають і він не є вбивцею. Він не зв’язаний і не створює чиїсь кайдани. Він ніби не звільнений і не є тим, хто дарує Звільнення. Джива насправді — це Верховне «Я»; усе інше — нереальне.
Не допитуй тишу, бо тиша безмовна; не очікуй нічого від богів і не намагайся підкупити їх дарами. Бо визволення треба шукати в нас самих.
Титанічні зусилля, які принесли визволення Південній Африці й забезпечили повне визволення Африки, становлять акт викуплення для темношкірих людей усього світу.