Sri Aurobindo

Sri Aurobindo

Індійський філософ та поет.

Видатний індійський філософ і духовний лідер, який розробив Інтегральну Йогу, що спрямована на трансформацію людської природи в божественну свідомість. Його праці досліджують еволюцію свідомості та потенціал духовного пробудження, яке включає не тільки особисте просвітлення, але й трансформацію суспільства. Його робота наголошує на інтеграції духовної практики з повсякденним життям та прагненні до вищої, еволюційної мети.

Sri Aurobindo Tsytaty pro роботу

  • Бажання твоєї життєвої істоти спрямоване на працю. І життєва істота не знайде інтересу до йоги, доки в тебе немає досвіду вищого й повнішого життя, яке є в йозі. Поки цього досвіду немає, життєва істота не матиме інтересу.
  • Звісно, має лишитися поле роботи для експерименту, але в будь-який час треба пам’ятати, що завжди відкритою лишається можливість помилки.
  • Отже, немає підстав обмежувати еволюційну можливість, вважаючи нашу теперішню організацію чи статус існування остаточними. Тварина — це лабораторія, в якій Природа «вивела» людину; людина може бути лабораторією, в якій вона захоче «вивести» надлюдину, розкрити душу як божественну істоту, еволюціонувати божественну природу.
  • Зіходження до божественного Життя — це людська мандрівка, Діло над усіма ділами, прийнятна Жертва. Лише це — справжня справа людини у світі та виправдання її існування; без цього вона була б лише комахою, що повзе серед ефемерних комах на клаптику поверхневого бруду й води, який зумів утворитися серед жахливих безмірів фізичного всесвіту.
  • Працюючи, нехай розум і далі буде активним — хай так. Але водночас має бути здатність до тиші.
  • Йога, яку ми практикуємо, не лише для нас самих — а для Божественного. Її мета — здійснити волю Божественного у світі, викликати духовну трансформацію й принести божественну природу та божественне життя в ментальну, вітальну й фізичну природу та життя людства. Її об’єкт — не особисте Мокша, хоча Мокша є необхідною умовою йоги, — а визволення й перетворення людини. Це не особисте Ананда, а сходження божественного Ананда — царства небесного Христа, нашої Сатьяюги — на землю.
  • Бог діє через і чисті, і нечисті посудини, але це не означає, що треба назавжди тримати природу нечистою. Коли посудина стане чистою, внутрішній порив до дії стане бездоганною, остаточною дією. Поки цього не сталося, людині доводиться зменшувати свої активності.
  • Сили нашого розуму, життя й тіла прив’язані до власних обмежень, і як би високо вони не піднімалися чи як би широко не розширювалися, вони не можуть піднятися понад них. Але все ж ментальна людина може відкритися тому, що поза нею, і покликати до себе Супраментальне Світло, Істину й Силу, щоб діяти в ній і робити те, чого розум не може. Якщо розум не може зусиллям стати тим, що понад розумом, тоді Супраментальне може зійти й перетворити розум на власну субстанцію.
  • Розум біжить у всі боки, щоб думати про багато речей — про ті думки, які ми називаємо такими, що приходять ззовні. Ми маємо відвести розум від цих відволікань і змусити його перебувати в собі. Тоді, охороняючи мир усередині, ми будемо виконувати роботу зовні.
  • Жінка має найкращу можливість забезпечити найкращий результат для дитини та розкрити її потенціал. Не лише через усвідомлену й чітку волю сформувати дитину відповідно до найвищого ідеалу, який вона може уявити, а насамперед — через прагнення працювати над собою.
  • Туреччина, Японія роблять велику роботу, бо можуть тримати під контролем свою малу особисту егоїстичність, егоїзм, заздрість тощо, коли беруться до праці.
  • Єдина праця, яка духовно очищає нас, — та, що здійснюється без особистих мотивів.