Sri Aurobindo Tsytaty pro йогу
Бажання твоєї життєвої істоти спрямоване на працю. І життєва істота не знайде інтересу до йоги, доки в тебе немає досвіду вищого й повнішого життя, яке є в йозі. Поки цього досвіду немає, життєва істота не матиме інтересу.
Йога — це загальна назва будь-якої дисципліни, через яку людина намагається вийти за межі своєї звичайної ментальної свідомості — у більшу духовну свідомість.
Принцип Йоги — це спрямування однієї або всіх сил нашого людського існування як засобу досягнення Божественного Буття.
Йога, яку ми практикуємо, не лише для нас самих — а для Божественного. Її мета — здійснити волю Божественного у світі, викликати духовну трансформацію й принести божественну природу та божественне життя в ментальну, вітальну й фізичну природу та життя людства. Її об’єкт — не особисте Мокша, хоча Мокша є необхідною умовою йоги, — а визволення й перетворення людини. Це не особисте Ананда, а сходження божественного Ананда — царства небесного Христа, нашої Сатьяюги — на землю.
Вища Істина постійно працює в нас, але через нижчу силу — Апарашакті. Саме коли ми стаємо свідомими гри цієї вищої Сили, тоді й починається йога.
Практика Йоги виводить нас лицем до лиця з надзвичайною складністю нашого власного буття.
Щоб задовольнити життєву істоту, їй треба дати якусь діяльність; водночас розум слід повільно привчати цікавитися йогою.
Єдина мета [моєї] йоги — внутрішній саморозвиток, завдяки якому кожен, хто йде цим шляхом, з часом зможе відкрити Одну Самість у всьому й розвинути вищу свідомість, ніж ментальна: духовну й надментальну свідомість, яка перетворить і божественнить людську природу.
Отже, дія під керівництвом, що приходить згори, — це один бік садхани, динамічний. Інший — розрізнення між Пурушею та Пракріті. Пуруша спокійно спостерігає, дає санкцію, обирає, але усвідомлює, що все це не належить Йому: усе це — поза Ним. Це статичний бік садхани. Ці два аспекти становлять основу Йоги.
