Sri Aurobindo
Sri Aurobindo Tsytaty pro тіло
Потрібна віра. Людина має тіло, життя й розум, але це ще не все, що складає людину. Вона піднялася до розуму як результат еволюції. Тепер має бути розвинена вища свідомість — я називаю її Надрозумом. Це інструмент Божественної свідомості, свідомості Істини.
Супраментальна трансформація, супраментальна еволюція має піднести розум, життя й тіло з самих себе в більший спосіб буття, де їхні власні шляхи й сили не придушуються й не скасовуються, а вдосконалюються та здійснюються самозростаючим Я.
Ті, хто просунувся, піднімаються до розуму, що в голові: у них гра їхніх розумових рухів відбувається прямо в голові. Але все це всередині тіла; людина, ніби замкнена в коробці, — вся її свідомість обмежена організмом. Це ув’язнення треба розв’язати.
Сили нашого розуму, життя й тіла прив’язані до власних обмежень, і як би високо вони не піднімалися чи як би широко не розширювалися, вони не можуть піднятися понад них. Але все ж ментальна людина може відкритися тому, що поза нею, і покликати до себе Супраментальне Світло, Істину й Силу, щоб діяти в ній і робити те, чого розум не може. Якщо розум не може зусиллям стати тим, що понад розумом, тоді Супраментальне може зійти й перетворити розум на власну субстанцію.
Древні провидці Індії у своїх експериментах і зусиллях духовного тренування та приборкання тіла довели до досконалості відкриття, яке за своєю важливістю для майбутнього людського знання принижує пророцтва Ньютона й Галілея. Навіть відкриття індуктивного й експериментального методу в науці не було більш значущим.
Можна бачити світло над головою — це вказує на свідомість поза тілом. Але саме по собі це не є Істиною-Свідомістю чи Віджняною. Та багато світла, що сходить звідти, освітлює цю свідомість.
Живи згідно з Природою — так говорить максим Захід; але згідно з якою Природою — природою тіла чи тією, що перевищує тіло? Це перше ми маємо визначити.
Фізичне виховання для тіла, щоб воно було ефективним, має бути суворим і детальним, далекоглядним і методичним. Це перетвориться на звички. Ці звички мають бути керованими й дисциплінованими, але водночас достатньо гнучкими, щоб пристосовуватися до обставин і до потреб зростання та розвитку істоти.