Sri Aurobindo Tsytaty pro самотнього
Індія — місце зустрічі релігій, і серед них лише індуїзм сам по собі — величезна й складна річ: не стільки релігія, скільки велика різноманітна, та водночас тонко єдина маса духовної думки, реалізації та прагнення.
Лише цілковито духовне спрямування, дане всьому життю й усій природі, може підняти людство над самим собою… Це стається лише тоді, коли душа повністю проявляється, коли рідне світло й сила Духа повністю сходять, і тоді — коли недостатня наша ментальна й життєва природа замінюється або перетворюється та підноситься духовною й надрозумною Надприродою — саме це може здійснити це еволюційне диво.
Є дві сили, які лише в їхньому поєднанні можуть здійснити велике й важке діло — мету нашого прагнення: незмінна, невідступна спрямованість, що кличе знизу, і найвища Благодать згори, яка відповідає.
Не годиться покладатися лише на розум.
Зіходження до божественного Життя — це людська мандрівка, Діло над усіма ділами, прийнятна Жертва. Лише це — справжня справа людини у світі та виправдання її існування; без цього вона була б лише комахою, що повзе серед ефемерних комах на клаптику поверхневого бруду й води, який зумів утворитися серед жахливих безмірів фізичного всесвіту.
Йога, яку ми практикуємо, не лише для нас самих — а для Божественного. Її мета — здійснити волю Божественного у світі, викликати духовну трансформацію й принести божественну природу та божественне життя в ментальну, вітальну й фізичну природу та життя людства. Її об’єкт — не особисте Мокша, хоча Мокша є необхідною умовою йоги, — а визволення й перетворення людини. Це не особисте Ананда, а сходження божественного Ананда — царства небесного Христа, нашої Сатьяюги — на землю.
Великі найсильніші, коли стоять самі: їхня сила — дарована Богом.
