Eckhart Tolle

Eckhart Tolle

Автор "Сила Зараз".

Сучасний духовний вчитель, відомий своїми творами про усвідомленість та присутність. Його книга "Сила Зараз" стала ключовим твором сучасної духовності, підкреслюючи важливість життя в теперішньому моменті та подолання егоїстичного розуму. Його вчення зосереджуються на концепції присутності як брами до внутрішнього миру та задоволення, спрямовуючи людей до глибшого зв'язку з собою та з реальністю за межами ментальних конструкцій.

Eckhart Tolle Tsytaty pro страждання

  • Здійсни мене, зроби мене щасливим, дай мені відчуття безпеки, скажи мені, хто я. Світ не може дати тобі цього, і коли в тебе більше немає таких очікувань, усе самостворене страждання припиняється.
  • Стрес — це форма страждання. Подивись на своє тіло й побач, що стрес робить із тілом та його функціями — що він робить із серцем, кровообігом, імунною системою, травною функцією, печінкою.
  • Вогні страждання стають світлом свідомості.
  • Страждання потребує часу. Воно не може вижити в теперішньому.
  • Тобі треба навчитися бути поруч зі стражданням, яке неминуче виникає в твоєму житті.
  • Дія, що виникає зі страждання, заражена стражданням і породжує подальше страждання — і це карма. Дія, що виникає зі стану «прийняття», цілком вільна від карми. І це — велика різниця.
  • Іноді певна форма страждання пробуджує готовність. Можна сказати, що вона розкриває шкаралупу егоїстичного розуму, з якою багато людей ототожнюють себе як «я». Життя розкриває цю шкаралупу — і щойно з’являється тріщина, духовне вчення доходить до нас легше.
  • Страждання необхідне, доки ти не усвідомиш, що воно непотрібне.
  • Якщо ти не перебуваєш у стані прийняття, насолоди чи натхнення — уважно придивись: ти створюєш страждання собі й іншим.
  • Якщо ти звик створювати страждання для себе, то, ймовірно, ти створюєш страждання й для інших.
  • Хіба не було б чудово, якби ти міг позбавити їх від усього страждання? Ні, не було б. Вони не розвивалися б як люди й лишалися б поверхневими, ототожненими із зовнішньою формою речей. Страждання занурює тебе глибше. Парадокс у тому, що страждання спричинене ототожненням із формою й водночас руйнує ототожнення з формою. Багато цього спричиняє его, хоча зрештою страждання знищує его — але не доти, доки ти не страждаєш усвідомлено.