Eckhart Tolle Tsytaty pro Усвідомленість
Найвирішальніша подія в твоєму житті — коли ти відкриваєш, що ти не є ні твої думки, ні твої емоції. Натомість ти можеш бути присутнім як усвідомлення, що стоїть за думками й емоціями.
«Я — це усвідомлення, яке усвідомлює, що є прив’язаність». Це початок перетворення свідомості.
Відчуття наближає тебе до істини про те, хто ти є, більше, ніж думання. Я не можу сказати тобі нічого такого, чого ти не знаєш глибоко всередині. Коли ти досягнеш певної стадії внутрішнього зв’язку, ти впізнаєш істину, щойно почуєш її. Якщо ти ще не досяг(ла) цієї стадії, практика усвідомлення тіла приведе до необхідного поглиблення.
Усвідомлення — це сила, прихована в теперішньому моменті. … Найвища мета людського існування, тобто твоя мета, — принести цю силу у цей світ.
Зверни увагу на проміжок — проміжок між двома думками, короткий тихий простір між словами в розмові, між нотами фортепіано чи флейти, або проміжок між вдихом і видихом. Коли ти звертаєш увагу на ці проміжки, усвідомлення «чогось» стає просто усвідомленням. Безформний вимір чистої свідомості виникає всередині тебе й замінює ототожнення з формою.
Простір — це об’єднувальне поле усвідомлення, у якому ти зустрічаєш іншу людину без роздільних бар’єрів, створених концептуальним мисленням. І тепер інша людина вже не «інша». У цьому просторі ви з’єднані як одне усвідомлення, одна свідомість.
Моє відчуття ідентичності зруйнувалося й було замінене тим, що дуже важко передати словами. Усвідомлення. Свідомість.
Щойно ти усвідомлюєш его в собі, строго кажучи, це вже не его — лише старий, зумовлений шаблон розуму. Его означає невідання. Усвідомлення й его не можуть співіснувати.
У тобі, як і в кожній людині, є вимір свідомості значно глибший за думку. Це сама сутність того, ким ти є. Ми можемо назвати це присутністю, усвідомленням, безумовною свідомістю.
Усвідомлення — наймогутніший чинник змін.
Співчуття — це усвідомлення глибокого зв’язку між собою та всіма створіннями.
Коли ти усвідомлюєш святість, красу, неймовірну тишу й гідність, у яких існує квітка чи дерево, ти додаєш щось квітці або дереву. Через твоє впізнання твоя свідомість теж дає природі змогу пізнати себе. Вона пізнає свою власну красу й святість через тебе.
