Релігійна діяльність — це релігійна гра. Люди постійно зайняті релігійною грою. Але духовність вільна від релігійної гри, догматичних поглядів, фанатичних ідей і непорозумінь.
Люди намагаються шукати щастя в чуттєвих об’єктах. Коли людина так захоплена світом, у неї не лишається часу для самопізнання.
Духовну практику слід підтримувати постійно протягом тривалого часу. У сучасні часи люди або ліниві, або без потреби зайняті.
Той, хто знає всепроникне Я як власне Я, переживши це, відрізняється від того, хто не має безпосереднього досвіду. Люди зазвичай лише говорять про це, не маючи жодного особистого переживання; але той, хто має прямий досвід, говорить небагато.
Багато людей, поглинутих зовнішнім світом, забувають про душу й марно витрачають свої дорогоцінні життя, не здобуваючи своєї божественної спасенності.