Навіть якщо ти намагатимешся тримати людей під контролем, це неможливо. Ти не зможеш. Найкращий спосіб контролювати людей — заохочувати їх бути пустотливими. Тоді вони будуть під контролем у ширшому сенсі. Дай своїй вівці чи корові просторе пасовище — і так ти контролюєш його. Так само й з людьми: спершу дозволь їм робити те, що вони хочуть, і спостерігай. Це найкраща політика. Ігнорувати їх — не добре. Це найгірша політика. А друга найгірша — намагатися їх контролювати. Найкраща — просто спостерігати за ними, лише спостерігати, не намагаючись контролювати.
Лише коли ти розумієш людей, вони можуть зрозуміти тебе. Тож навіть якщо ти нічого не кажеш, якщо ти розумієш людей, між вами є певне спілкування.
Люди кажуть, що практикувати дзен важко, але це непорозуміння щодо причини. Це не важко через те, що важко сидіти в позі «хрест-навхрест» чи досягати просвітлення. Це важко тому, що важко зберігати чистоту розуму й чистоту практики — у її фундаментальному сенсі.
Люди, які знають стан порожнечі, завжди зможуть розчиняти свої проблеми сталістю.
Строго кажучи, немає «просвітлених людей»; є лише просвітлена діяльність.
Крістофер МакКендлес: «Я теж сумуватиму за тобою, але ти помиляєшся, якщо думаєш, що радість життя походить головно від радості людських стосунків. Місце Бога — всюди навколо нас: воно в усьому і в усьому, що ми можемо пережити. Людям просто треба змінити спосіб дивитися на речі».