Світ триває, бо не всі вільні від бажань. Люди з бажаннями народжуються знову й знову.
Єдине, що болить у людей нині, — це біль у шлунку від переїдання й нестачі руху!
Якщо ти хочеш зробити у світі одну добру справу, найкраще, що ти можеш зробити, — подарувати іншим радість.
Люди шукають радість всюди, не знаючи, що Самість — джерело всієї радості.
Розум того, хто медитує на одному-єдиному об’єкті, стає зосередженим в одну точку. А зосередженість розуму веде до перебування в собі. Справжнє досягнення — бути цілковито свідомим: усвідомлювати оточення й людей поруч, рухатися серед них усіх, але не зливати свідомість із середовищем. Треба лишатися у внутрішній незалежній уважності.
Піднесися над двоїстістю — над протилежностями. Поглянь на весь цей світ як на бульбашки на поверхні води. Поглянь на людей як на бульбашки на поверхні Брахмана, на поверхні Нескінченності… Вода піднімається, підіймається. Так само піднімається кожен — і грає свої ігри, і тане назад у Нескінченне.
Люди, які відпустили себе, такі чисті, що світ не може їм зашкодити.
Музика — велике благословення. Вона має силу підносити й звільняти нас. Вона дає людям змогу мріяти. Вона може об’єднати нас, щоб співати одним голосом. Ось у чому цінність музики.
Ганді був значно більш християнином, ніж багато людей, які кажуть, що вони християни.
Молитва в дії — це любов, а любов у дії — це служіння. Спробуй безумовно давати людині все, що їй потрібно в цю мить. Суть у тому, щоб зробити щось — хай навіть зовсім мале — і показати, що тобі не байдуже, через свої вчинки, даруючи свій час… Не переймайся тим, чому проблеми існують у світі — просто відгукуйся на потреби людей… Ми відчуваємо, що те, що робимо, — лише крапля в океані, але цей океан був би меншим без тієї краплі.
Багато людей живуть із катом у власній голові: він безперервно нападає, карає й виснажує їхню життєву енергію. Це причина безлічі нестерпного нещастя й нещастя, а також хвороб.
Нам потрібна нова апологетика, пристосована до потреб сьогоднішнього дня, яка пам’ятає, що наша задача — не виграти суперечки, а виграти душі… Така апологетика має дихати духом людяності: смиренням і співчуттям, які розуміють тривоги та питання людей.
Смерть не назвали б поганою, люди, якби хтось знав, як по-справжньому помирати.
Люди здатні на будь-що, яким би безглуздим це не було, аби уникнути зустрічі зі власними душами. Вони практикують індійську йогу та всі її вправи, дотримуються суворого режиму харчування, вивчають літературу всього світу — усе тому, що не можуть ладнати із собою і не мають найменшої віри, що з їхніх власних душ може вийти щось корисне.
Навіть якщо ти намагатимешся тримати людей під контролем, це неможливо. Ти не зможеш. Найкращий спосіб контролювати людей — заохочувати їх бути пустотливими. Тоді вони будуть під контролем у ширшому сенсі. Дай своїй вівці чи корові просторе пасовище — і так ти контролюєш його. Так само й з людьми: спершу дозволь їм робити те, що вони хочуть, і спостерігай. Це найкраща політика. Ігнорувати їх — не добре. Це найгірша політика. А друга найгірша — намагатися їх контролювати. Найкраща — просто спостерігати за ними, лише спостерігати, не намагаючись контролювати.
Смерть — неминуча річ. Коли людина зробила те, що вважає своїм обов’язком перед своїм народом і своєю країною, вона може спочити в мирі. Я вірю, що доклав тих зусиль — і тому я спатиму в вічності.
Смійся з тими, хто сміється, плач із тими, хто плаче, але не занурюйся в річку ілюзії світу. Тримайся берегів.
Я люблю всіх. Кожен виконує роль, яку має виконати. Але на духовному полі є люди, які ще ближчі до мене, ніж це.
Багато людей ніколи не дорослішають. Вони все життя зберігають пристрасну потребу в зовнішній владі й керівництві, удаючи, ніби не довіряють власному судженню.
Багато людей дуже, дуже переймаються дітьми в Індії, дітьми в Африці, де чимало хто помирає — можливо, від недоїдання, від голоду тощо. Але вони вмирають не випадково — волею матері. І саме це сьогодні є найбільшим руйнівником миру. Бо якщо мати може вбити власну дитину — що лишається мені вбивати тебе, а тобі вбивати мене? Між нами немає нічого.
Ти їси м’ясо. Багато людей мають убивати тварин через твоє невегетаріанство. Ти відповідальний за смерть цих тварин. Їх убивають, бо ти їх їси. Це гріх. Який же це гріх — убивати невинних тварин і їсти їх.
Щойно ти проясниш, що робиш і навіщо, думки інших перестануть мати значення.
Будь тією людиною, якою ти хочеш, щоб інші тебе вважали.
Страх перемагає більше людей, ніж будь-що інше у світі.
Люди дуже схильні встановлювати моральні стандарти для інших.