Уявімо футбольний матч між Німеччиною та Нідерландами. Під час матчу можна бачити захоплення людей в обох країнах. Хоч це карма двадцяти двох гравців — одинадцять від кожної команди — вона впливає на життя багатьох. Одного року я опинився в Нідерландах, коли тривав футбольний турнір. Я був у аеропорту, вдягнений у помаранчевий одяг ченця. Раптом двоє чоловіків, які працювали в ресторані аеропорту, подивилися на мене й закричали: «Голландія! Голландія!» (Помаранчевий — колір національної футбольної команди Нідерландів). Я усміхнувся і сказав: «Індія… я з Індії». Вони обидва засміялися й сказали: «В Індії чудовий помаранчевий колір». Карма кількох людей може впливати на багатьох.
Ми зайняті тим, що граємося іграшками его. Без сумніву, таке життя — життя більшості людей у світі.
Ми живемо в тілі, як у домі, в якому можна жити протягом одного життя. Одні люблять тіло й прив’язуються до нього. Інші вважають тіло всім, а дехто навіть думає: «Я — тіло». Є люди, яким не подобається або не подобається їхнє тіло. І безперечно, ми можемо дивуватися, чому так багато людей не люблять своє тіло, якщо вони його обрали. Їхнє страждання — наслідок їхньої власної невігластва. Справді, усе страждання походить від невігластва. «Мені не подобається це тіло; я хочу його змінити. Я не виглядаю гарно; я потворний».
Ми прикрашені орнаментами нескінченних бажань. Вони на наших шиях — на моїй шиї, на шиї кожного. Та ці прикраси не видно звичайним людям — лише мудрим. Ми помилково прикрасили себе гірляндою нескінченних бажань, думаючи, що будемо щасливі, якщо матимемо гарний дім, хорошу роботу й гарний одяг.