Шлях до Верховного Духа лежить через невпинне служіння людству — через виконання своєї відведеної роботи без егоїстичної думки.
Нам потрібна нова апологетика, пристосована до потреб сьогоднішнього дня, яка пам’ятає, що наша задача — не виграти суперечки, а виграти душі… Така апологетика має дихати духом людяності: смиренням і співчуттям, які розуміють тривоги та питання людей.
Майбутнє нашої планети, таке вразливе до ядерного знищення, залежить від однієї-єдиної умови: людство має зробити моральний поворот обличчям.
Первісну модель родини слід шукати в самому Богові — у тринітарній таємниці Його життя. Божественне «Ми» — вічний взірець людського «ми», особливо того «ми», що утворене чоловіком і жінкою, створеними за образом і подобою Божою… Людина створена «від самого початку» як чоловік і жінка: життя всього людства — чи то малих спільнот, чи суспільства загалом — позначене цією первісною двоїстістю.
Ма має бути дух діалогу. Коли ми бачимо будь-які розбіжності, мусимо думати, як розв’язати їх на основі визнання єдності всього людства. Це — сучасна реальність.
Створюючи людський рід на Своєму образі й безперервно підтримуючи його в бутті, Бог вписав у людську природу чоловіка й жінки покликання… любові та спільності. Отже, любов — фундаментальне й природжене покликання кожної людини.
Якщо я чесний із собою, якщо я чесний із людством, якщо я чесний із людяністю, я маю розуміти всі вади, спадкоємцем яких є людська плоть.
Через мою любов до тебе я хочу висловити свою любов до всього космосу, до всього людства й до всіх істот. Живучи з тобою, я хочу навчитися любити кожного й усі види. Якщо я зможу любити тебе, я зможу любити всіх і всі види на Землі… Це справжнє послання любові.
Батьки створюють провину. Це найбільший гріх проти людства. Створити провину в дитині — злочин, бо щойно провину створено, дитина ніколи не буде вільною від неї. Якщо вона не дуже розумна, їй буде неможливо позбутися цього; щось залишиться біля неї, як похмілля.
Таїнства вливають святість у ґрунт людяності людини: вони проникають у душу й тіло, у жіночність і мужність особистого суб’єкта — силою святості.
Незважаючи на сумніви й переконання, і з огляду на безмежну любов, яку я несу до всіх, я й надалі приходжу як Аватар — щоб людство знову й знову, в своїй невігласності, судило мене, і щоб допомогти людині відрізнити Реальне від хибного.
Ті, хто бачить у собі… покликання до мистецтва — як поет, письменник, скульптор, художник, музикант і актор — відчувають водночас обов’язок не марнувати цей талант, а розвивати його, щоб служити ближньому й людству загалом.
Лише цілковито духовне спрямування, дане всьому життю й усій природі, може підняти людство над самим собою… Це стається лише тоді, коли душа повністю проявляється, коли рідне світло й сила Духа повністю сходять, і тоді — коли недостатня наша ментальна й життєва природа замінюється або перетворюється та підноситься духовною й надрозумною Надприродою — саме це може здійснити це еволюційне диво.
Якщо ти справді хочеш любити людство, то треба любити людство таким, яким воно є зараз.
Є лише одна каста — каста людяності.
Усі істоти походять із материнського лона. Ми маємо ясно усвідомити єдність усього людства.
Насильство — злочин проти людства, бо воно руйнує саму тканину суспільства.
Людству слід знову запитати себе про абсурдний і завжди несправедливий феномен війни, на сцені смерті й болю якого лишається стояти лише переговорний стіл, що міг і мав би її запобігти.
Коли людство щасливе — я маю користь. Коли людство в біді або в насильстві — я не можу від цього втекти.
У минулому можна було знищити село, місто, регіон, навіть країну. Тепер під загрозою опинилася вся планета. Цей факт має змусити кожного звернутися до базового морального міркування: відтепер людство виживе лише через свідомий вибір і потім — через продуману політику.
Людству довелося пройти через божевілля его — а потім перерости його.
Великі таланти — найпрекрасніші й часто найнебезпечніші плоди на дереві людства. Вони тримаються на найтонших гілочках, які легко зламати.
Коли ти бажаєш спільного добра, весь світ бажає разом із тобою. Зроби бажання людства своїм і працюй для нього. Там ти не можеш зазнати невдачі.
Коли увага спрямована на духовний аспект твого життя, це приносить відчуття належності, відповідальності, співчуття й турботи про все людство.
Якщо ти втрачаєш зв’язок із природою, ти втрачаєш зв’язок із людяністю.