Свідок трьох станів свідомості [неспання, сон і глибокий сон] та природи Існування-Свідомості-Блаженства — це Самість.
Увесь явлений світ речей і істот проектується уявою на основу — вічного, всеохопного Вішну, чия природа — Існування-Розуміння; так само, як різні прикраси зроблені з того самого золота.
Як золото, очищене в печі, втрачає домішки й досягає своєї справжньої природи, так і розум позбувається домішок якостей омани, прив’язаності й чистоти через медитацію та досягає Реальності.
У скінченності є скорбота. Самість поза часом, простором і предметами. Вона нескінченна, а отже — за природою абсолютного блаженства.
Кожна річ прагне рухатися до власної природи. Я завжди бажаю щастя — це моя справжня природа. Моя природа ніколи не є для мене тягарем. Щастя ніколи не є тягарем для мене, тоді як смуток — є.
Отже, слід знати себе як природу Існування—Свідомості—Блаженства [Сат-Чіт-Ананди].