Природа справді важлива, бо вона є виявом любові, який не пройшов через людські уми.
Ти й я — сила перетворення у світі. Ми — свідомість, яка визначить природу реальності, в яку ми рухаємося.
Після кількох років медитації я почав бачити візерунки власної поведінки. Коли ти заспокоюєш розум, ти починаєш ясніше бачити природу власного опору: боротьбу, внутрішні діалоги, спосіб, у який ти відтягуєш справи, і пасивний опір життю. Коли ти вирощуєш у собі спостерігача — усе змінюється. Тобі не треба це змінювати. Речі просто змінюються.
Я насправді не вірю в усе, що кажу. Бо природа моєї праці стосується проміжків між словами, а не самих слів.