Explore our authors

Tsytaty pro природу vid Sri Nisargadatta Maharaj

  • У природі ніщо не стоїть на місці: усе пульсує, з’являється й зникає. Серце, дихання, травлення, сон і пробудження — народження й смерть — усе приходить і відходить хвилями. Ритм, періодичність, гармонійне чергування протилежностей — це правило. Не має сенсу повставати проти самого візерунку життя.
  • Чисте знання не передається іншими; воно приходить неприкритим. Це те, що слухає: твоя власна справжня природа.
  • Природа ні приємна, ні болісна. Вона — вся розум і краса. Біль і насолода — у розумі.
  • Немає нічого, що треба практикувати. Щоб пізнати себе — будь собою. Щоб бути собою — перестань уявляти себе тим чи іншим. Просто будь. Нехай проявиться твоя справжня природа. Не турбуй свій розум пошуками.
  • Світ не піддається зміні. За самою своєю природою він болісний і минущий. Подивись на нього таким, як він є, і звільни себе від усякого бажання та страху. Коли світ не тримає тебе й не зв’язує, він стає оселею радості й краси. Ти можеш бути щасливим у світі лише тоді, коли ти вільний від нього.
  • Як може нестійний розум зробити себе стійким? Звісно, не може. Природа розуму — блукати. Єдине, що ти можеш зробити, — змістити фокус свідомості за межі розуму.
  • Просто будь. Нехай проявиться твоя справжня природа. Не турбуй свій розум пошуками.
  • Коли розум відводять від його занять, він стає тихим. Якщо ти не порушуєш цієї тиші й лишаєшся в ній, ти відчуєш, що вона пронизана світлом і любов’ю, яких ти ніколи не знав(ла); і водночас ти одразу впізнаєш це як власну природу. Коли ти пройдеш через цей досвід, ти вже ніколи не будеш тією самою людиною. Непокірний розум може зламати свій спокій і стерти свій погляд; але він мусить повернутися — за умови, що зусилля підтримується; аж до дня, коли всі кайдани розірвуться, марення й прив’язаності завершаться, і життя стане надзвичайно зосередженим у теперішньому.
  • Ти знаєш, що ти є. Не обтяжуй себе іменами — просто будь. Будь-яке ім’я чи форма, яку ти собі надаєш, затуманює твою справжню природу.
  • Вірити, що ти залежиш від речей і людей для щастя, — це від незнання твоєї справжньої природи. Знати, що тобі нічого не потрібно, щоб бути щасливим, окрім знання Себе, — це мудрість.