Релігії/ментальність, спрямовані на Бога, ймовірно, є відданими: поклоніння-орієнтовані, імовірно дуалістичні, імовірно храм/церква/мечеть-орієнтовані, імовірно ритуальні. Натомість релігії, що ґрунтуються на самопізнанні, зазвичай: більш монастирські за природою, більше про дослідження, більше інтелектуальне, більше медитативне, ніж віддане; більше про медитаційні зали, ніж про храми.
Ти — Сам, свідок трьох станів: неспання, сновидіння й глибокого сну… Усі три стани (неспання, сновидіння, глибокий сон) — це прояви: вони з’являються й зникають в одній свідомості — Турії, твоїй справжній природі.
Адвайта-веданта — одна з шкіл веданти, але я наважуся сказати, що вона ніби найпершість, з огляду на певні причини, які роблять її особливо прийнятною для сучасного розуму. Тут майже немає теології, а наголос — на досвіді та розумі. Адвайта-веданта дуже підкреслює й цінує життя так, як ми його переживаємо, а потім використовує розум, щоб дійти висновків… Висновок адвайти-веданти такий: ми, певною мірою, глибоко помиляємося щодо власної природи… Мета адвайти — навчити нас, змінити наш парадигм, щоб ми почали бачити світ і самих себе саме так.