Одного дня ми народжуємося, а одного дня мусимо піти. Коли саме — невідомо й не гарантовано. Це може бути будь-який день, будь-який час, будь-який мить, будь-яке дихання.
Як ми заздалегідь плануємо наші тіла й наші життя? Через власну карму. Кожної миті, коли ми щось робимо, в нас лишається відбиток цієї карми. Сукупність цих кармічних відбитків спрямовує нас туди, куди йти, і що робити. Наприклад, поїздка на духовний ретрит — це нагромадження карми. Спершу з’явилася думка; можливо, хтось розповів тобі про це. Потім проявилося бажання поїхати. Далі ти планував, як узяти відпустку від роботи, як розпорядитися грошима, як подорожувати й яку одежу треба. Ти мав виконати багато карм лише заради одного бажання, і сукупність цієї карми та нагромадження планування називається пракалпітта — заздалегідь продумане.
Це означає: якщо мені треба пройти всі ці переживання — хай буде так. Але нехай я ніколи не забуду Тебе; нехай мій розум завжди буде в Тобі. З кожним подихом, у кожну мить намагайся усвідомлювати, ким Ти є насправді.
Не марнуй свій дорогоцінний час. Не марнуй свій розум. Не марнуй своє слово. Не марнуй свою думку. Кожна мить — у Богові.