Одного дня ми народжуємося, а одного дня мусимо піти. Коли саме — невідомо й не гарантовано. Це може бути будь-який день, будь-який час, будь-який мить, будь-яке дихання.
Кожної миті, яку ти проводиш на цій планеті, пам’ятай: ти тут для унікальної мети й причини — значно більшої, ніж просто їсти, спати й говорити.
Медитація — це відкриття того, що сенс життя завжди досягається в безпосередній миті.
Навіть у мить напруження ти можеш сказати: «Добре, а чи можу я насолоджуватися самим процесом? Чи можу я насолоджуватися потоком енергії цієї миті?» І, звісно, можеш!
Не дозволяй божевільному світу переконувати тебе, що успіх — це щось інше, ніж успішна теперішня мить.
Коли ти такий повний, що в тобі вже немає порожнечі, і ти починаєш відчувати значущість звичайного, щоденного існування — коли ти живеш повністю, від мить до миті, цілковито, інтенсивно, пристрасно — тоді Бог стає доступним.
Молитва в дії — це любов, а любов у дії — це служіння. Спробуй безумовно давати людині все, що їй потрібно в цю мить. Суть у тому, щоб зробити щось — хай навіть зовсім мале — і показати, що тобі не байдуже, через свої вчинки, даруючи свій час… Не переймайся тим, чому проблеми існують у світі — просто відгукуйся на потреби людей… Ми відчуваємо, що те, що робимо, — лише крапля в океані, але цей океан був би меншим без тієї краплі.
Не має бути жодного особливого навчання. Навчання — у кожну мить.
Зосередь розум на теперішній миті.
Усе людське життя — від моменту зачаття і через усі подальші стадії — святе, бо людське життя створене за образом і подобою Бога. Ніщо не перевершує величі чи гідності людської особи… Якщо право людини на життя порушують у той момент, коли вона вперше зачатa в лоні матері, непрямий удар завдається також усьому моральному порядку.
Час, який ти проводиш із Ісусом у Пресвятій Тайні, — це найкращий час, який ти проведеш на землі. Кожна мить, проведена з Ісусом, поглиблює твоє єднання з Ним і робить твою душу в Небесах дедалі славнішою й прекраснішою, а також допомагає принести вічний мир на землю.
Дзен — це не якась вишукана особлива майстерність життя. Наше вчення — просто жити завжди в реальності, у її точному сенсі. Наш шлях — робити наші зусилля мить за миттю.
Смерть може покликати будь-якої миті. Кожна мить — і кожен — наближається до смерті.
Сила теперішньої миті може бути усвідомлена лише в теперішній миті. Вона не потребує часу й зусиль. Зусилля означає, що ти намагаєшся десь дістатися, а отже — ти не присутній(ня), не приймаєш цю мить такою, як вона є.
Тривога — хвороба нашого часу — походить насамперед від нашої нездатності перебувати в теперішньому моменті.
Любов і ненависть — два боки однієї монети. У будь-яку мить вона може перевернутися в інший бік. Людина може стати іншою.
Ми дуже вправні в тому, щоб готуватися жити, але не дуже — щоб жити. Ми вміємо пожертвувати десять років заради диплома, і готові дуже наполегливо працювати, щоб отримати роботу, машину, дім тощо. Але нам важко пам’ятати, що ми живі саме в теперішньому моменті — єдиному моменті, в якому ми можемо бути живими.
Дуже часто в щоденному житті бачимо: якщо ти втрачаєш терпіння з кимось, хто вже втратив його, ти нічого не здобуваєш — лише прокладаєш шлях до дурості. Перемагає той, хто має достатній самоконтроль, щоб вистояти в момент, коли інша людина в гніві. Не той перемагає, хто сказав уголос сотню слів; перемагає той, хто, можливо, сказав лише одне слово.
Я переживаю кожну мить, як пахлаву: багату на цей шар, і на цей шар, і на цей шар.
Стався до кожної миті як до останньої. Це не підготовка до чогось іншого.
Якщо ти не в гармонії з миттю, життя стає боротьбою. Насправді тобі лишається лише відповідальність за внутрішню узгодженість із «тепер».
Коли ти живеш повністю в кожній миті, нічого не очікуючи, ти навіть не уявляєш собі часу.
Сенс і мета танцю — у самому танці. Так само, як і музика, він здійснюється в кожну мить свого шляху. Ти не граєш сонату, щоб дістатися останнього акорду; і якби сенс речей був лише в кінцях, композитори писали б лише фінали.
Якщо ти можеш досягти цілковитого спокою хоча б на одну мить — ти вже досягнув мети.
Якщо завтра Бог покличе мене — я піду, не озираючись ні на мить.