Слід замислитися над тим, що від початку часів істоти розумово нестійкі, бо вони були рабами омани; їм бракує ока мудрості, щоб побачити шлях до нірвани й просвітлення, і їм бракує належного проводу духовного вчителя. Миттю за миттю вони потурають негативним діям, що зрештою спричинять їхнє падіння.
З буддійської точки зору реальний досвід смерті дуже важливий. Хоча те, як і де ми переродимося, зазвичай залежить від кармічних сил, наш стан розуму в момент смерті може вплинути на якість наступного переродження. Тож у мить смерті, попри різноманіття карм, які ми накопичили, якщо ми докладемо особливого зусилля, щоб породити доброчесний стан розуму, ми можемо зміцнити й активувати доброчесну карму — і таким чином спричинити щасливе переродження.
Сподіваюся, що в цю мить ти думаєш про себе як про людину, а не як про американця, азійця, європейця, африканця чи члена якоїсь конкретної країни. Ці лояльності — другорядні.
Життя не чекає: чи проводимо ми його змістовно, чи ні — час усе одно буде використано мить за миттю.
Загалом людина — істота соціальна. Тож якщо ти створиш для людей бодай коротку мить щастя, ти відчуєш глибоке задоволення.