Браття й сестри, смерть тіла відбувається щомиті. Відкрийте очі й подивіться! Чому ви плачете, як божевільні? Плачете за ким? За тілом із кісток, плоті, шкіри й кісткового мозку? Яка в ньому цінність? Це тіло веде вас — усіх, і мене — до стану розпаду. Подумайте, якими ви були двадцять років тому: чи схожі ви на себе тепер? Скільки змін сталося?
Час безперервно минає; скористайся кожною миттю сповна.
Щойно ти приходиш на шлях, наставник-преподобник приймає тебе як свого.