Марні слова філософа, які не лікують жодного страждання людини. Бо так само, як немає користі в медицині, якщо вона не виганяє хвороби тіла, так само немає користі і в філософії, якщо вона не виганяє страждань розуму.
Коли ми говоримо, що задоволення є кінцем, ми не маємо на увазі задоволення розпусника або те, що залежить від фізичної насолоди — як думають деякі, хто не розуміє наших вчень, не згоден з ними або дає їм злий виклад — але під задоволенням ми маємо на увазі стан, в якому тіло вільне від болю, а розум — від тривоги.
Задоволення – це перше благо. Це початок кожного вибору та кожного уникнення. Це відсутність болю в тілі та тривог у душі.
Велич насолоди досягає межі в усуненні всього болю. Коли така насолода присутня — доки вона не переривається — немає ні болю тіла, ні болю розуму, ні їх разом.