Ми маємо усвідомити: незалежно від того, де й як людина помирає, якщо вона в стані смертного гріха й не кається, хоча могла б це зробити й не зробила, — Диявол вириває її душу з тіла з такою мукою й стражданням, що оцінити це може лише той, хто пережив.
Яка чудесна велич! Яке приголомшливе приниження! О найвеличніше смирення! Щоб Володар усього Всесвіту — Бог і Син Божий — так принизив Себе, прийнявши вигляд малого хліба, заради нашого спасіння… У цьому світі я не можу бачити Найвищого Сина Божого власними очима, окрім Його Пресвятого Тіла й Крові.
Я благаю вас виявляти найбільшу можливу пошану й честь до найсвятішого Тіла і Крові нашого Господа Ісуса Христа, через Нього все — чи на землі, чи на небі — було приведено до миру й примирено з Всемогутнім Богом.
І так само, як Він з’явився перед святими апостолами в істинному тілі, так тепер Він дає нам бачити Його в Святому Хлібі. Дивлячись на Нього очима плоті, вони бачили лише Його плоть; але, сприймаючи Його очима духу, вони вірили, що Він — Бог. Подібно до цього, як ми бачимо хліб і вино нашими тілесними очима, нехай ми також твердо бачимо й віримо, що це Його Пресвяте Тіло і Кров — істинні й живі. Бо так наш Господь завжди присутній серед тих, хто вірить у Нього — згідно з тим, що Він сказав: «Погляньте: Я з вами всі дні аж до завершення світу».
Будь терплячим, бо слабкості тіла дані нам у цьому світі Богом для спасіння душі. Тож вони мають велику цінність, коли їх терпляче несуть.
Священне послухання сплутує всі тілесні й плотські бажання та тримає тіло в умертвленості послуху Духові — і послуху свого брата. Воно робить людину підвладною всім людям цього світу, а не лише людям, але й усім звірам та диким тваринам — так, щоб вони могли робити з нею все, що їм буде дозволено згори Господом.
…У цьому світі я не можу бачити Найвищого Сина Божого власними очима, окрім Його Пресвятого Тіла й Крові.
І в будь-якій проповіді, яку ти звершуєш, закликай людей до покаяння, і нехай ніхто не буде спасенний інакше, як той, хто приймає Пресвяте Тіло і Кров нашого Господа. А коли Вони приносяться на вівтарі священиком або несуться будь-куди, нехай усі люди, схиливши коліна, вознесуть хвалу, славу й честь Єдиному Істинному та Живому Господу Богу.