Поки в людини є бажання, немає кінця її мандрівці між народженнями. Саме бажання змушують її брати одне тіло за іншим. Буде переродження, якщо в людини навіть є бажання з’їсти шматочок цукерки.
Тому я кажу вам: не турбуйтеся про своє життя — що ви будете їсти чи пити; і про своє тіло — у що ви вдягнетеся. Хіба ж життя не важливіше за їжу, а тіло — важливіше за одяг? — Матвія 6:25
Коли ця любов — небесний дар Природи — з’являється в серці, вона усуває всі причини збудження в системі й охолоджує її до цілком нормального стану; і, оживляючи життєві сили, природним шляхом (піт тощо) виганяє всі чужорідні речовини — зародки хвороб. Так вона робить людину цілком здоровою і тілом, і розумом та дає їй правильно розуміти провід Природи.
Скорбота — на рівні тіла й розуму, а я — незворушний свідок її… Коли розум вимикається, скорбота, яку він несе, теж зникає разом із розумом.
Ми маємо усвідомити: незалежно від того, де й як людина помирає, якщо вона в стані смертного гріха й не кається, хоча могла б це зробити й не зробила, — Диявол вириває її душу з тіла з такою мукою й стражданням, що оцінити це може лише той, хто пережив.
Саме призначення бути в цьому тілі для кожного з нас — жити й радіти в тій незайманій царині, у тій неторкнутій, чистій і вічно-зеленій, блаженній царині нашої Самості.
Ми медитуємо й здійснюємо духовні практики в цьому тимчасовому тілі. Хоча тіло тимчасове, ти мусиш користуватися тимчасовим, щоб осягнути Істину.
Тіло без хвороб, дихання без тремтіння, розум без стресу, інтелект без гальмування, пам’ять без нав’язливостей, его, що включає все, і душа, вільна від скорботи — це спадкове право кожної людської істоти.
Якщо ти Турія — чиста свідомість, у тебе немає проблем. Якщо ж у тебе є проблеми, то в певному сенсі ти все ще ототожнений із тілом і розумом… Проблеми завжди існують у трьох станах, але в єдиній реальності, що поза трьома станами, проблеми немає… Усвідомивши себе як це, живи своє життя в стані неспання, у стані сну й у стані глибокого сну — і тебе ніщо не торкається.
Йога використовує тіло, щоб дисциплінувати розум і досягти душі.
Знаючи Брахмана, досягають безсмертя тут [у цьому тілі]. Іншого шляху до цього немає.
Ти існуєш у часі, але належиш вічності — ти є проникненням вічності у світ часу. Ти безсмертний, живеш у тілі смерті. Твоя свідомість не знає смерті й не знає народження. Народжується й помирає лише твоє тіло. Але ти не усвідомлюєш своєї свідомості. Ти не усвідомлюєш власної свідомості — і в цьому вся майстерність медитації: стати свідомим свідомості самої.
Медицина лікує тіло, медитація лікує душу. Медицина — назовні, медитація — всередину. І людина стає цілісною лише тоді, коли медицина й медитація перебувають у глибокій гармонії.
Тіло — у своїй мужності й жіночності — від початку покликане стати проявом духу. Насправді лише тіло — і тільки тіло — здатне зробити видимим те, що невидиме: духовне й божественне.
Твоє тіло не виводить отрути, знаючи їхні назви. Намагатися приборкати страх, депресію чи нудьгу, називаючи їх словами, — це звернення до забобонів віри в прокляття та заклинання. Дуже легко побачити, чому це не працює. Очевидно, ми намагаємося знати, називати й визначати страх, щоб зробити його «об’єктивним».
Яка чудесна велич! Яке приголомшливе приниження! О найвеличніше смирення! Щоб Володар усього Всесвіту — Бог і Син Божий — так принизив Себе, прийнявши вигляд малого хліба, заради нашого спасіння… У цьому світі я не можу бачити Найвищого Сина Божого власними очима, окрім Його Пресвятого Тіла й Крові.
Не думай про тіло. Тіло приходить і зникає; для нього є народження і є смерть. Але ти — не тіло. Тіло — лише іржа й порох. Думай лише про Бога. Люби Бога.
Я благаю вас виявляти найбільшу можливу пошану й честь до найсвятішого Тіла і Крові нашого Господа Ісуса Христа, через Нього все — чи на землі, чи на небі — було приведено до миру й примирено з Всемогутнім Богом.
Цей світ — твоє тіло. Цей світ — велика школа. Цей світ — твій мовчазний учитель.
Як камінь, дерево, солома, зерно, килимок, тканина, горщик тощо, коли їх спалюють, зводяться до землі (звідки вони прийшли), так і тіло та його органи чуття, будучи спаленими вогнем Знання, стають Знанням і поглинаються Брахманом — як темрява в світлі сонця.
Той, хто бачить Господа в храмі — у живому тілі, шукаючи Його всередині, — лише він може побачити Його, Безмежного, у храмі всесвіту, ставши Безкінечним Оком.
Не має значення, якщо життя залишає фізичне тіло. Я маю практикувати Крію всім серцем.
Живучи в гармонії з Природою, ти здобуваєш здоровий розум і тіло.
Не витрачайте час на роздуми про світ або про ваші стосунки з окремими людьми. Усе це — непостійне. Воно стосується лише тіла.
Пам’ятай: ти не так нещасний, як ти сам себе зробив. Ти — теж Бог. І плекання цього постійного усвідомлення всередині допоможе тобі уникати хибних прив’язаностей, не ототожнювати себе зі своїм тілом, розумом і відчуттями. Тож тобі слід сказати собі: «Тіло, розум і відчуття — мої, але вони не є я, бо я — це вічне полум’я, яке не підвладне ні змінам, ні смерті, ні тлінню». Це усвідомлення має бути завжди з тобою.