Прана, що жила в цьому тілі, пішла. Ти ніколи не знав справжньої ідентичності тієї людини. Ти не знав її, поки вона була тут, і ти досі не знаєш її, коли її вже немає. Скажи мені: хто насправді помер? Те, що здавалося таким, що пішло, насправді вічно присутнє. Не сумуй. Натомість тобі слід сумувати за себе — бо ти не впізнаєш реальне й плачеш за нереальним. Звільнися від тривог і емоцій щодо подальшої дороги цієї душі.
Ніколи не забувай: це тимчасове тіло схильне до народження й смерті.
Коли твоє тіло стійке й рівне, дихання приходить ритмічно, і твоє життя стає прекрасним.
Уявляти тіло своїм або думати, що ти — це тіло, — причина всіх труднощів.
Мета контролю дихання — утримувати тіло й розум вільними від негативних вібрацій.
Браття й сестри, смерть тіла відбувається щомиті. Відкрийте очі й подивіться! Чому ви плачете, як божевільні? Плачете за ким? За тілом із кісток, плоті, шкіри й кісткового мозку? Яка в ньому цінність? Це тіло веде вас — усіх, і мене — до стану розпаду. Подумайте, якими ви були двадцять років тому: чи схожі ви на себе тепер? Скільки змін сталося?
Подивись, як спокійний стає твій розум після практики крія-пранаями. Чим більше пранаями ти практикуєш зранку, тим краще. Коли збільшується кількість денного світла, якщо ти практикуєш більше циклів крія-пранаями, ти відчуєш зростання температури тіла. Чому? Бо сама крія — це форма вогню. Крія породжує внутрішній вогонь і підвищує температуру тіла.
Зараз Він легенько тягне тебе. Але одного дня, коли розум і тіло зможуть це витримати, Бог потягне тебе сильно — і вся твоя прив’язаність та кайдани зникнуть негайно.