Pope John Paul Ii
Pope John Paul Ii Tsytaty pro людство
Нам потрібна нова апологетика, пристосована до потреб сьогоднішнього дня, яка пам’ятає, що наша задача — не виграти суперечки, а виграти душі… Така апологетика має дихати духом людяності: смиренням і співчуттям, які розуміють тривоги та питання людей.
Майбутнє нашої планети, таке вразливе до ядерного знищення, залежить від однієї-єдиної умови: людство має зробити моральний поворот обличчям.
Первісну модель родини слід шукати в самому Богові — у тринітарній таємниці Його життя. Божественне «Ми» — вічний взірець людського «ми», особливо того «ми», що утворене чоловіком і жінкою, створеними за образом і подобою Божою… Людина створена «від самого початку» як чоловік і жінка: життя всього людства — чи то малих спільнот, чи суспільства загалом — позначене цією первісною двоїстістю.
Створюючи людський рід на Своєму образі й безперервно підтримуючи його в бутті, Бог вписав у людську природу чоловіка й жінки покликання… любові та спільності. Отже, любов — фундаментальне й природжене покликання кожної людини.
Таїнства вливають святість у ґрунт людяності людини: вони проникають у душу й тіло, у жіночність і мужність особистого суб’єкта — силою святості.
Ті, хто бачить у собі… покликання до мистецтва — як поет, письменник, скульптор, художник, музикант і актор — відчувають водночас обов’язок не марнувати цей талант, а розвивати його, щоб служити ближньому й людству загалом.
Насильство — злочин проти людства, бо воно руйнує саму тканину суспільства.
Людству слід знову запитати себе про абсурдний і завжди несправедливий феномен війни, на сцені смерті й болю якого лишається стояти лише переговорний стіл, що міг і мав би її запобігти.
У минулому можна було знищити село, місто, регіон, навіть країну. Тепер під загрозою опинилася вся планета. Цей факт має змусити кожного звернутися до базового морального міркування: відтепер людство виживе лише через свідомий вибір і потім — через продуману політику.
Усяка спроба зробити суспільство чутливим до важливості сім’ї — це великий служитель людству.
Фермери всюди дають хліб для всього людства, але лише Христос — Хліб Життя... Навіть якщо б усю фізичну голодність світу було задоволено, навіть якщо б кожного голодного годували його власною працею або щедрістю інших, найглибший голод людини все одно існував би... Тому я кажу: «Прийдіть усі до Христа». Він — Хліб Життя. Прийдіть до Христа — і ви більше ніколи не будете голодні.
Якщо розвиток — це нова назва миру, то війна й приготування до війни є головним ворогом здорового розвитку народів. Якщо ми візьмемо спільне благо всього людства за норму, а не індивідуальну жадібність, мир був би можливий.
У Христі й через Христа людина здобула повне усвідомлення своєї гідності, висот, до яких її піднесено, безмірної цінності власної людяності та сенсу свого існування.
У жертві, яку Ісус Христос приносить Самого Себе на Хресті для своєї Нареченої — Церкви... — цілком відкривається той задум, який Бог накреслив у людській природі чоловіка й жінки від самого їхнього створення.
Багато з насильства, яке людство зазнає в наші часи, корениться в нерозумінні, а також у відкиданні цінностей і самобутності чужих культур. Туризм покращує стосунки між людьми та народами; коли вони приязні, шанобливі й спираються на солідарність, вони, мовби, стають відкритими дверима до миру та гармонійного співіснування.
Ніхто з нас не самотній у цьому світі; кожен із нас — життєво важлива частина великої мозаїки людства загалом.
Війна — поразка для людства.
Євангеліє життя — не лише для віруючих: воно для всіх. Питання життя, його захисту й утвердження — не справа лише християн. Хоч віра й дає особливе світло та силу, це питання постає в кожній людській совісті, що прагне істини й турбується про майбутнє людства. Життя має безперечно священну й релігійну цінність, але ця цінність аж ніяк не є турботою лише віруючих. Йдеться про цінність, яку кожна людина може осягнути світлом розуму — тож це неминуче стосується всіх.
Кожен учений, через особисте навчання й дослідження, завершує себе й свою власну людяність. … Наукове дослідження для тебе — як і для багатьох — є шляхом до особистої зустрічі з Істиною, а можливо, й привілейованим місцем для самої зустрічі з Богом, Творцем неба й землі. Наука сяє всією своєю цінністю як добре здатна надихати наше існування, як велике переживання свободи для Істини, як фундаментальна праця служіння. Через дослідження кожен учений зростає як людина й допомагає іншим робити те саме.
Війна має належати трагічному минулому, історії: їй не місце в порядку денному людства на майбутнє.
Оскільки Христос є єдиним шляхом до Отця, щоб підкреслити Його живу й спасаючу присутність у Церкві та у світі, Міжнародний Євхаристійний конгрес відбудеться в Римі з нагоди Великого Ювілею. Рік 2000 буде надзвичайно євхаристійним: у таїнстві Євхаристії Спаситель, Який прийняв плоть у лоні Марії двадцять століть тому, продовжує пропонувати Себе людству як джерело Божественного життя.
Дорогі молоді люди всіх мов і культур, на вас чекає високе й піднесене завдання: стати чоловіками й жінками, здатними до солідарності, миру та любові до життя — з повагою до кожного. Станьте майстрами нової людяності, де брати й сестри — усі члени однієї родини — нарешті зможуть жити в мирі.
Чутливість до величезних потреб людства приносить із собою спонтанне відкидання гонки озброєнь — адже вона несумісна з тотальною боротьбою з голодом, хворобами, недорозвиненістю та неписьменністю.