Pope John Paul Ii
Pope John Paul Ii Tsytaty pro сім'ю
Первісну модель родини слід шукати в самому Богові — у тринітарній таємниці Його життя. Божественне «Ми» — вічний взірець людського «ми», особливо того «ми», що утворене чоловіком і жінкою, створеними за образом і подобою Божою… Людина створена «від самого початку» як чоловік і жінка: життя всього людства — чи то малих спільнот, чи суспільства загалом — позначене цією первісною двоїстістю.
Ось чому моральна тривога приречена ставати ще гострішою. Очевидно, що фундаментальний дефект — або радше низка дефектів — справді дефектна машина лежить в основі сучасної економіки та матеріалістичної цивілізації, яка не дозволяє людській родині вирватися з таких радикально несправедливих обставин.
Щоб підтримувати радісну сім’ю, потрібно багато від обох батьків і від дітей. Кожен член сім’ї має стати — особливим чином — слугою для інших.
Родина як фундаментальна й необхідна виховна спільнота — це привілейований шлях передавання релігійних і культурних цінностей, які допомагають людині набути власної ідентичності. Заснована на любові й відкрита до дару життя, родина містить у собі саме майбутнє суспільства; її найособливіше завдання — ефективно сприяти майбутньому миру.
Яка прекрасна родина, що щовечора читає Розарій!
Велика небезпека для сімейного життя — у будь-якому суспільстві, де ідоли — це насолода, комфорт і незалежність — полягає в тому, що люди закривають серця й стають егоїстами.
Справжня святість не означає втечу від світу; вона полягає в тому, щоб втілювати Євангеліє в щоденному житті — у родині, в школі й на роботі, а також у соціальній та політичній участі.
Як у родині — так у нації; і так у всьому світі, в якому ми живемо.
Усяка спроба зробити суспільство чутливим до важливості сім’ї — це великий служитель людству.
Історія людства, історія спасіння проходить через родину.
Родина, яка молиться разом, — тримається разом.
Любіть сім’ю! Захищайте й розвивайте її як базову клітину людського суспільства; плекайте її як головне святилище життя. Приділяйте велику увагу підготовці подружніх пар, що вступають у шлюб, і будьте поруч із молодими подружжями, щоб вони для своїх дітей і для всієї громади стали красномовним свідченням Божої любові.
Хвороба члена родини, друга чи сусіда — це заклик християнам явити справжнє співчуття: лагідне й наполегливе співпереживання болю іншого.
Так, цивілізація любові можлива — це не утопія. Але вона можлива лише завдяки постійному й готовому зверненню до «Отця, від якого на землі називається всяке батьківство й материнство», від якого походить кожна людська родина.
Історія людства, історія спасіння проходить через родину... Родина поставлена в центр великої боротьби між добром і злом, між життям і смертю, між любов’ю та всім, що протистоїть любові.
У новонародженій дитині виявляється спільне благо родини.
Шлюб — це акт волі, який означає взаємний дар і поєднує подружжя, зв’язуючи їх із їхніми майбутніми душами, з якими вони складають одну сім’ю — домашню Церкву.
Дорогі молоді люди всіх мов і культур, на вас чекає високе й піднесене завдання: стати чоловіками й жінками, здатними до солідарності, миру та любові до життя — з повагою до кожного. Станьте майстрами нової людяності, де брати й сестри — усі члени однієї родини — нарешті зможуть жити в мирі.
Бідні Сполучених Штатів і всього світу — це твої брати й сестри в Христі. Ти ніколи не маєш бути задоволеним тим, щоб залишати їм лише крихти з бенкету. Ти маєш брати від свого достатку — а не лише від надлишку — щоб допомогти їм. І ти маєш ставитися до них як до гостей за твоїм сімейним столом.
[Про шлюб і родину] У всьому цьому світі немає більш досконалого, більш повного образу Бога, Єдності й Спільноти. Немає іншої людської реальності, яка такою мірою — якщо говорити людською мовою — відповідала б цій божественній таємниці.