Pope John Paul Ii

Pope John Paul Ii

Впливовий католицький лідер.

Високоповажний лідер Католицької Церкви, відомий своїми зусиллями щодо покращення міжрелігійних відносин, вирішення питань соціальної справедливості та захисту прав людини. Його понтифікат, один з найдовших в історії, ознаменувався численними міжнародними подорожами та взаємодією з різними світовими лідерами. Він відіграв значну роль у падінні комунізму в Східній Європі та був ключовою фігурою у розробці вчень Церкви з різних сучасних питань. Його вплив як на Католицьку Церкву, так і на світову політику залишається глибоким.

Pope John Paul Ii Tsytaty pro Життя

  • Усе людське життя — від моменту зачаття і через усі подальші стадії — святе, бо людське життя створене за образом і подобою Бога. Ніщо не перевершує величі чи гідності людської особи… Якщо право людини на життя порушують у той момент, коли вона вперше зачатa в лоні матері, непрямий удар завдається також усьому моральному порядку.
  • З Євхаристії приходить сила жити християнським життям і запал ділитися цим життям з іншими.
  • Ми стоїмо перед фундаментальним питанням, яке можна описати і як етичне, і як екологічне. Як запобігти тому, щоб прискорений розвиток не обернувся проти людини? Як не допустити катастроф, що руйнують довкілля й загрожують усім формам життя, і як виправити негативні наслідки, які вже сталися?
  • Первісну модель родини слід шукати в самому Богові — у тринітарній таємниці Його життя. Божественне «Ми» — вічний взірець людського «ми», особливо того «ми», що утворене чоловіком і жінкою, створеними за образом і подобою Божою… Людина створена «від самого початку» як чоловік і жінка: життя всього людства — чи то малих спільнот, чи суспільства загалом — позначене цією первісною двоїстістю.
  • Євангеліє життя треба проголошувати, а людське життя — захищати в усіх місцях і в усі часи.
  • Родина як фундаментальна й необхідна виховна спільнота — це привілейований шлях передавання релігійних і культурних цінностей, які допомагають людині набути власної ідентичності. Заснована на любові й відкрита до дару життя, родина містить у собі саме майбутнє суспільства; її найособливіше завдання — ефективно сприяти майбутньому миру.
  • Шахи містять глибоку мудрість людей. Вони справді є образом життя — відображенням людської долі, яке показало нам земний шлях страждання в темряві та вічну нестачу часу. Як у шахах, ми зустрічаємо всілякі пастки, помилки, розв’язання, жертви, королів і королев, подвоєні пішаки та надзвичайні ходи — поки ми самі стоїмо на дошці.
  • Євхаристія — серце Церкви. Де розквітає євхаристійне життя, там розквітатиме й життя Церкви.
  • Що ти зробиш зі своїм життям? Які в тебе плани? Ти коли-небудь думав повністю віддати своє існування Христові? Чи ти вважаєш, що може бути щось більше, ніж привести Ісуса до людей і людей — до Ісуса?
  • Що я зробив зі своїм хрещенням і конфірмацією? Чи Христос справді в центрі мого життя? Чи маю я час для молитви в моєму житті? Чи живу я своє життя як покликання й місію?
  • Поглиблюй своє пізнання Ісуса — воно втамовує самотність, долає смуток і невпевненість, дає життю справжній сенс, приборкує пристрасті, підносить ідеали, розширює енергію в милосерді, приносить світло в рішучі вибори. Нехай Христос буде для тебе Шлях, Істина і Життя.
  • Велика небезпека для сімейного життя — у будь-якому суспільстві, де ідоли — це насолода, комфорт і незалежність — полягає в тому, що люди закривають серця й стають егоїстами.
  • Технології, що забруднюють, можуть також очищати; виробництво, що нагромаджує, може також справедливо розподіляти — за умови, що панує етика поваги до життя й людської гідності, до прав нинішніх поколінь і тих, що прийдуть.
  • Справжня святість не означає втечу від світу; вона полягає в тому, щоб втілювати Євангеліє в щоденному житті — у родині, в школі й на роботі, а також у соціальній та політичній участі.
  • Євхаристія — таємниця мого дня. Вона дає силу й сенс усім моїм ділам служіння Церкві й усьому світу… Нехай Ісус у Пресвятому Таїнстві говорить із твоїм серцем. Саме Він — справжня відповідь на життя, яку ти шукаєш. Він залишається тут із нами: Він — Бог з нами. Шукай Його без втоми, приймай Його без застережень, люби Його безперервно: сьогодні, завтра, навіки.
  • Молоді друзі, не вагайтеся наслідувати приклад Педро, який «порадився з Богом і був ним люблений», і який, досягнувши досконалості за такий короткий час, прожив повне життя.
  • Фермери всюди дають хліб для всього людства, але лише Христос — Хліб Життя... Навіть якщо б усю фізичну голодність світу було задоволено, навіть якщо б кожного голодного годували його власною працею або щедрістю інших, найглибший голод людини все одно існував би... Тому я кажу: «Прийдіть усі до Христа». Він — Хліб Життя. Прийдіть до Христа — і ви більше ніколи не будете голодні.
  • Людина не може жити без любові. Вона лишається істотою, незбагненною для самої себе: її життя беззмістовне, якщо любов не відкривається їй, якщо вона не зустрічає любов, якщо не переживає її й не робить своєю, якщо не входить у неї вкрай близько.
  • Важливим днем у житті молодої людини є той день, коли вона переконується, що Христос — єдиний Друг, який ніколи не розчарує, на якого можна завжди покластися.
  • Любіть сім’ю! Захищайте й розвивайте її як базову клітину людського суспільства; плекайте її як головне святилище життя. Приділяйте велику увагу підготовці подружніх пар, що вступають у шлюб, і будьте поруч із молодими подружжями, щоб вони для своїх дітей і для всієї громади стали красномовним свідченням Божої любові.
  • Нехай культура життя й любові знецінить логіку смерті.
  • Ніколи не втомлюйся рішуче говорити на захист життя — від самого зачаття — і не відступай від обов’язку відстоювати гідність кожної людської особи з мужньою рішучістю. Христос із тобою: не бійся!
  • Ти здатен ризикнути своїм життям заради когось? Зроби це заради Христа.
  • Я не вагаюся проголосити перед вами і перед світом, що все людське життя — від моменту зачаття і через усі наступні етапи — є святим, бо людське життя створене за образом і подобою Бога.
  • У цій оазі тиші, перед чудесним видовищем природи, легко відчути, наскільки плідною є тиша — благо, яке сьогодні стає дедалі рідкіснішим… Насправді лише в тиші людина здатна в глибині своєї совісті почути голос Бога, який справді робить її вільною. А відпустки допомагають знову відкрити й плекати цю необхідну внутрішню вимірність людського життя.