З початком Нового року всі замкнені брами обмежень будуть відчинені, і я пройду крізь них у ширші поля, де здійсняться мої гідні мрії про життя.
Поміркуй, чи виконання обраної тобою мети означатиме успіх. Що таке успіх? Якщо ти маєш здоров’я й багатство, але маєш проблеми з усіма (включно з собою), то твоє життя не є успішним. Існування стає марним, якщо ти не можеш знайти щастя. Коли втрачається багатство — ти втрачаєш трохи; коли втрачається здоров’я — ти втрачаєш щось більш значуще; але коли втрачається мир у розумі — ти втрачаєш найвищу коштовність.
Справжня усмішка розподіляє космічний струм — прана — по кожній клітині тіла. Щаслива людина менше піддається хворобам, бо щастя насправді притягує в тіло більше універсальної життєвої енергії.
Якби смерть була кінцем, тоді не було б Бога, і не було б осягнених майстрів — це була б суцільна брехня. Великі не закликали б тебе ставати кращим: яка була б користь, якщо в кінці життя нас усіх однаково «утилізують» — і добрих, і поганих? Яка була б цінність писань? Не було б жодної справедливості, якби це теперішнє існування було всім, що є для кожного людського життя. А що з душами, які прожили лише кілька років, або жили в сліпих чи калічних тілах?
Відображення, правдоподібність життя, що світиться в тілесних клітинах із джерела душі, — єдина причина прив’язаності людини до власного тіла; очевидно, вона не стала б шанувати з турботою грудку глини. Людина помилково ототожнює себе з фізичною формою, бо життєві потоки від душі, передані диханням у плоть із такою інтенсивною силою, що людина сприймає наслідок за причину й ідолопоклонно уявляє, ніби тіло має життя саме по собі.
Наш великий планетарний вир, наша людська індивідуальність — дані нам не лише для того, щоб ми існували якийсь час і потім зникли в ніщо, а щоб ми запитали: у чому сенс усього цього. Жити без розуміння мети життя — нерозумно, марно витрачати час. Таємниця життя оточує нас; нам дано розум, щоб розв’язати її.
Твій успіх у житті не залежить цілком від здібностей і навчання; він також залежить від твоєї рішучості вхоплювати можливості, які тобі пропонують.
Тіло — лише одяг. Скільки разів ти міняв одяг у цьому житті, але через це ти не сказав би, що змінився. Так само, коли ти залишаєш цей тілесний одяг у смерті, ти не змінюєшся. Ти той самий — безсмертна душа, дитина Бога.
Пробуди всемогутню силу всередині тебе, щоб на сцені життя ти міг виконати свою високу призначену роль.
Реальність мого життя не може померти, бо я — незнищенна свідомість.
Чому б тобі не зміцнювати власні вібрації через спілкування з людьми, які прагнуть само-реалізації, і через спільну групову медитацію з ними? Ця практика зміцнить твої духовні переконання. Ти побачиш, що багато бар’єрів у твоєму житті, які здавалися непереборними, розсиплються й розчиняться у водах медитації. Твоя відданість і любов до Бога змішаються з відданістю й любов’ю інших. Божественне блаженство випромінюватиметься з тебе, допомагаючи всім людям, яких ти зустрінеш.
Бери життя так, як воно приходить, а смерть — так, як вона приходить. Смерть насправді прекрасна: якби це було погано, Бог не дозволив би, щоб вона трапилася з нами. Це справжня свобода — вхід у інше, вище життя. Ми маємо використати це життя, щоб осягнути життя по той бік. За цим земним садом — безмежна країна, де ми зустрінемо тих, кого думали, що втратили. Хоч ми й не повинні шукати смерті, але коли вона приходить, треба знати: це останній іспит перед великою нагородою.
Океан Духа став маленькою бульбашкою моєї душі. Пливучи в народженні чи зникаючи в смерті, у океані космічної обізнаності бульбашка мого життя не може померти. Я — незнищенна свідомість, захищена в лоні безсмертя Духа.
«Світ» — велике слово, але людина має розширити свою відданість, вважаючи себе громадянином світу… Той, хто справді відчуває: «Світ — моя батьківщина; це моя Америка, мій Індія, мої Філіппіни, моя Англія, моя Африка», ніколи не матиме браку в просторі для корисного й щасливого життя. Його природна місцева гордість буде знати безмежне розширення; він буде на зв’язку з творчими універсальними потоками.
Прийде час, коли людство почне відходити від свідомості потреби в такій кількості матеріальних речей. Більше безпеки й миру знайдеться в простому житті.
Ти не маєш дозволити своєму життю текти звичайним шляхом; зроби щось, чого не робив ніхто інший, щось таке, що вразить світ. Покажи, що Божий творчий принцип діє в тобі.
Виконуй свою роль у житті, але ніколи не забувай: це лише роль.
За правильного ставлення життя дуже просте й дуже легке.
До останнього дня свого життя будь позитивним; намагайся бути бадьорим. Навіть у самісінькому кінці не думай: «Я скінчився». Замість того щоб жаліти себе, думай: «О ви, хто залишився на цьому безлюдному березі й ще сумує та нарікає — це я вас жалію». Смерть не завдасть тобі клопоту, якщо в тебе чиста совість; і якщо ти підеш із цією думкою: «Господи, я в Твоїх руках».
Коли ти тренуєш силу волі, ти звільняєш силу життєвої енергії — не тоді, коли лише пасивно бажаєш здобути якусь мету.
Любов — це серцебиття всього життя.
Той, хто наполегливий, осягне Бога. Тож докладай усіх зусиль, щоб зробити медитацію регулярним досвідом у твоєму житті.
Будь якнайпростішим — і ти здивуєшся, наскільки простим і щасливим може стати твоє життя.
Найбільший страх звичайної людини — смерть: грубе втручання, що перериває випадкові плани й найдорожчі прив’язаності до невідомої та небажаної зміни. Йог — переможець скорботи, пов’язаної зі смертю. Керуючи розумом і життєвою силою та розвиваючи мудрість, він стає другом тій зміні свідомості, яку називають смертю: він звикає до стану внутрішнього спокою й відстороненості від ототожнення з тілом.
Співай пісні, яких ніхто не співав; думай думки, яких ніколи не звучало в мозку; ходи стежками, яких ніхто не торував; проливай сльози, яких ніхто не проливав за Бога. Дай мир усім, кому ніхто не давав. Претендуй на Нього як на свого — Того, кого всюди відкидають. Люби всіх любов’ю, якої ніхто не відчував, і сміливо веди битву життя силою, не скутою кайданами.