Я спав і бачив сон, що життя — це радість. Я прокинувся й побачив: життя — це служіння. Я діяв — і ось: служіння було радістю.
Той, хто садить дерева, знаючи, що ніколи не сидітиме в їхній тіні, принаймні почав розуміти сенс життя.
Найважливіший урок, який людина може взяти з життя, — не те, що у цьому світі є біль, а те, що він може бути перетворений на радість.
Лікування від усіх хвороб життя зберігається в самій внутрішній глибині життя — доступ до неї стає можливим, коли ми залишаємося наодинці. Ця самотність — світ сам по собі: повний чудес і ресурсів, про які навіть не здогадувалися. Вона неймовірно близька — і водночас так недосяжно далека.
Найвища освіта — та, що не просто дає нам інформацію, а робить наше життя в гармонії з усім існуванням.
Саме життя — дивна суміш. Його треба приймати таким, як є, намагатися зрозуміти — і тоді зробити його кращим.
Той, хто ніколи не знав буремності життя, у якому пелюстки таємничої квітки всередині ніколи не розкривалися; така людина може здаватися щасливою, може здаватися святим. Її одна-єдина лінія розуму може вражати натовп силою — але вона не підготовлена до справжньої пригоди життя в нескінченність.
Нехай твоє життя легко танцює на краях Часу, як роса на кінчику листка.
Якщо ти плачеш, бо сонце згасло в твоєму житті, твої сльози завадять тобі побачити зорі.
Нехай життя буде прекрасним, як літні квіти, а смерть — як осіннє листя.
Нехай години не минають у темряві. Запали лампу любові своїм життям.
Лише в тиші я знаходжу себе. Життя в місті таке метушливе, що ти втрачаєш правильну перспективу. Важливо знати: наші найбільші ресурси — в серці.
Тебе запрошено на свято цього світу, і твоє життя благословенне.
Чим більше людина живе самотою на річці або в відкритій місцевості, тим ясніше стає: немає нічого красивішого чи величнішого, ніж виконувати звичайні щоденні обов’язки просто й природно.
…давайте об’єднаємося не всупереч нашим відмінностям, а завдяки їм. Адже відмінності неможливо стерти, і без них життя було б значно біднішим. Нехай кожна людська раса зберігає власну індивідуальність, і водночас нехай люди сходяться разом — не в мертвій одноманітності, а в живій єдності.
Життя дане нам; ми заробляємо його, віддаючи.
У смерті багато стає одним; у житті одне стає багатьма.
Любов — це коли душа починає співати, а квіти твого життя розквітають самі собою.