У цьому житті багато «зруйнувань» насправді є «переробками».
Не сидіть і не чекайте. Вийдіть туди, відчуйте життя. Торкніться сонця й пориньте в море.
Аллах зробив ілюзію схожою на реальність, а реальність — на ілюзію. Він приховав море й зробив видимою піну, зробив невидимим вітер і проявив пил. Ти бачиш, як пил кружляє, але як пил може піднятися сам по собі? Ти бачиш піну, але не море. Поклич Його вчинками, а не словами; бо вчинки — реальні й врятують тебе в безмежному житті.
Віддай своє життя Тому, Хто вже володіє твоїм подихом і твоїми митями.
Живи так, ніби життя підлаштоване на твою користь.
Занурившись у цей світ, ти зробив його своїм тягарем. Піднімися над цим світом. Є інший погляд. Усе життя ти звертав увагу на свої переживання, але ніколи — на своє «Я». Ти шукаєш свою Душу? Тоді вийди зі своєї в’язниці. Покинь потік і приєднайся до річки, що тече в Океан. Вона не заведе тебе вбік. Нехай краса, яку ти шукаєш, стане тим, що ти робиш.
Якщо ти хочеш грошей більше за все, тебе купуватимуть і продаватимуть усе твоє життя.
Носи вдячність, як плащ, і вона підживить кожен куточок твого життя.
У всього, що ти бачиш, є корені у невидимому світі. Форми можуть змінюватися, але сутність лишається тією самою. Кожне чудесне видіння зникне, кожне солодке слово згасне… Але не занепадай духом: джерело, звідки вони приходять, вічне — воно зростає, розгалужується, дарує нове життя й нову радість. Чому ти плачеш? Джерело — всередині тебе, і весь цей світ виростає з нього.
Я — твій коханий, прийди на мій бік, і я відчиню браму твоєї любові. Прийди оселитися зі мною — будемо сусідами зорям. Ти так довго ховався, безкінечно блукаючи в морі моєї любові. І все ж ти завжди був зі мною пов’язаний. Прихований і явлений — у невідомому, у непроявленому. Я — саме життя. Ти був в’язнем маленької калюжі, а я — океан і його бурхливий потік. Прийди зливайся зі мною, залиш це життя в невігластві. Будь зі мною — і я відчиню браму твоєї любові.
Життя цього світу — це лише гармонія протилежностей.
Життя таке коротке, як подих, узятий наполовину. Не саджай нічого, окрім любові.
Життя — це рівновага між тим, щоб триматися, і тим, щоб відпускати.
Спробуй не чинити опір змінам, що приходять до тебе. Натомість — нехай життя живе через тебе. І не турбуйся, що твоє життя перевертається догори дном. Звідки ти знаєш, що бік, до якого ти звик, кращий за той, що прийде?
Я дізнався, що кожна смертна істота скуштує смерть. Але лише деякі скуштують життя.